Державний моніторинг підземних вод
Оцінку якості підземних вод здебільшого здійснює геологічна служба Мінекоресурсів України. Моніторингом в основному охоплені Донбас, Криворізький басейн, басейн Дніпра та Одеська область. В цих регіонах виділено 120 ділянок для сільного контролю з боку Мінекоресурсів, МНС та Академії наук України.додаткові дані надаються Держбудом. Існують також додаткові пункти спостереження за забрудненням підземних вод засобами хімізації сільського господарства. Геологічна служба має власну лабораторну базу, а також користується послугами Інституту токсикології.
Мережа спостережень геологічної служби Мінекоресурсів включає 7475 пунктів по всій території країни, де здійснюється слідкування за рівнями підземних вод та проводяться геохімічні дослідження. Ця мережа представлена окремими станціями спостереження, розташованими здебільшого у непорушених регіонах. Цей факт є досить суттєвим, оскільки територія України характеризується значним ступенем порушення природного гідрологічного режиму. В результаті, спостереженнями за водами верхніх горизонтів, які несуть основне техногенне навантаження, у непорушених регіонах охоплено 62% території, а у порушених регіонах - лише 37,5%.
В цілому спостереження за хімічним складом підземних вод здійснюються в 2135 пунктах (27%). Визначають 22 хімічні показники. Вміст мікроелементів визначається тільки в декількох пунктах і, як правило, нерегулярно. Таким чином, мережа геологічної служби є малоефективною з точки зору геохімічних спостережень, вона не має для цього відповідного організаційного забезпечення та задовільної лабораторної бази.
Вивчення процесів формуваня підземних вод на забруднених та виснажених територіях здійснюються на 63 базових станціях (у 875 спостережних свердловинах). Більшість полігонів і станцій розташовані в районах Донецька, Кривого Рога, в Криму, де налічується найбільша кількість потенційних джерел забруднення, і відбувається найбільш інтенсивне використання водоносних горизонтів. На цих станціях особливої уваги надають аналізам якості підземних вод з метою виявлення відхилень від норм та визначення границь залягання солоних вод. Спостереження за режимом формування підземних вод у районах виходу на поверхню здійснюють на 93 ділянках у 818 пунктах спостереження.
Моніторинг шахтних вод здійснюється на 58 базових шахтах і кар’єрах у 443 точках спостереження. На місцевому рівні відчутний брак даних про якість підземних вод районах розташування полігонів твердих промислових і побутових відходів,занедбаних водойм, промислових майданчиків та інших джерел забрудненн. Відсутність сучасного лабораторного обладнання не дозволяє визначити ступінь локальног та курупномасштабного забруднення підземних вод токсичними органічними речовинами (пестициди, хлорорганічні розчинники).
Оскільки підземні води є важливим джерелом питного водопостачання, постає потреба значного розширення моніторингу певних водоносних горизонтів та впровадження проблемно-орієнтовного моніторингу. У зв’язку із цим особливої актуальності набуває:
· мікробіологічний моніторинг якості води у свердловинах в сільській місцевості;
· моніторинг найбільш перспективних горизонтів підземних вод з урахуванням їх використання як джерел питного водопостачання;
· моніторинг звалищ побутових і промислових відходів, занедбаних водойм та інших місцевих джерел забруднення;
· необхідність удосконалення нормативів з питань будівництва та консервації колодязів і свердловин.
Висновок
Оскільки, підземні води широко використовуються в народному господарстві України і є важливим резервом для забезпечення економічного та соціального розвитку держави, стабілізації економічного стану. І, найголовніше, є одним з основних джерел прісної води.
Тому, на мою думку, проведення системи спостережень та досліджень, тобто проведення моніторингу якості підземних вод є досить актуальною темою.
Аналізуючи проведену роботу, можна сказати, що сучасний якісний стан підземних вод внаслідок впливу твердих побутових відходів постійно погіршується. Це пов’язано з розташуванням на території України великої кількості звалищ та місць захоронення побутових відходів. Кількість осередків стійкого забруднення підземних вод за останні 20 років зросла більше ніж у 4 рази і становить понад 200. Це призвело до забруднення 6% розвіданих запасів підземних вод, а близько 24% виявилось під загрозою якісного виснаження.
Сучасний водозабір підземних вод не відповідає можливостям їх максимального використання. На значній частині території України за винятком півдня існують сприятливі гідрогеологічні умови для збільшення використання підземних вод при обов’язковому забезпеченні раціонального режиму експлуатації та виконання необхідних водоохоронних заходів. Крім того, зростання використання захищених підземних вод для питно-господарчих потреб сприяє значному зниженню водно-екологічного ризику, зумовленого використанням забруднених поверхневих вод.
Цікаві статті з розділу
Розрахунок розсіювання шкідливих речовин
Розподіл в атмосфері забруднюючих
речовин, що викликаються з промислових джерел забруднення, підкоряється законам
турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів суттєво впливає стан
атмосфери, ...
Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Науковий консультант:
док ...
Екологічні проблеми сільського господарства в Україні
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановува ...