Психологічні аспекти у дослідженні впливу екологічних факторів та катастроф на психологію людини

Охорона природи - одна з найважливіших проблем сучасності. Певною мірою вона стосується всіх людей у всіх країнах світу, незалежно від рівня розвитку, і хоча екологічну небезпеку.

квітня 1986 року сталась подія, що сколихнула увесь світ - зірвався ядерний реактор на Чорнобильській АЕС. На Земній кулі не залишилось навіть куточка, куди б не докотилось відлуння цієї страшної події. Чорнобильська катастрофа - це техногенна екологічна катастрофа планетарного масштабу. Про екологію нарешті заговорили на Сході, про екологію знову заговорив увесь світ.

За винятком тих стихійних лих, що обходять стороною освоєні людиною території, катастрофи викликають тотальне потрясіння життєвих основ окремих категорій населення та суспільства у цілому. Окрім загибелі людей вони призводять до зміни звичного укладу життя

(така зміна може бути миттєвою або порівняно пролонгованою у часі), фізичні пошкодження, масові стреси, зростання девіантної поведінки. Мобілізація зусиль та ресурсів для ліквідації наслідків катастрофи не проходить безслідно і для тих, хто не був у епіцентрі подій. Наслідки найбільш значних катастроф (наприклад, Чорнобильської) відчуваються далеко за межами регіону, у якому відбулась катастрофа. Причиною технічних прорахунків став саме людський фактор, невдалий інженерний проект ЧАЕС, але ці технічні прорахунки ускладнилися дисфункціями у культурі: низька трудова мораль призвела до порушення техніки безпеки, низька цінність життя та здоров’я людини сприяли тривалому замовчуванню інформації про катастрофу та втраті часу для ефективної ліквідації наслідків катастрофи. Ділова культура часів занепаду соціалізму була катастрофічною сама по собі. Пряму дію радіації на психічний стан людини виміряти досить складно. Крім того, лише досить високі дози випромінювання можуть значно вплинути на психічний стан людини. Так у перші години ліквідації аварії на ЧАЕС у людей що отримали дозу 50 Бер спостерігалось нервове збудження, страх, а потім - депресія. Але значно більшою була опосередкована дія радіації як на окремих людей, так і на суспільство у цілому.

Поняття “криза” є одним з найбільш вживаних у сучасній дійсності - політиці, економіці, екології, психології. Його вживають у тих випадках, коли фіксуються суттєві зрушення атрибутивних ознак, глибокий занепад чогось, погіршення звичних для сприйняття чи існування параметрів з теренів духовності, економіки, з теренів духовності, економіки, культури, міждержавних та міжетнічних стосунків, мистецтва, релігії, зрештою - навколишнього світу.

Екологічна криза може впливати на людину двома шляхами - прямим та опосередкованим. Так, коли життєдіяльність людини протікає у екосистемі, яка є джерелом її існування, і ця екосистема зазнає кризи, то виникає загроза існуванню і самої людини. Наприклад, якщо скотарське плем’я знищило степ, у якому паслась його худоба, то і самому племені починає загрожувати значна небезбека. Індіанці, що мешкають у тропічному лісі втрачають основу свого існування, якщо цей ліс вирубується або спалюється. Але у сучасному суспільстві життєдіяльність людини протікає головним чином у штучному або штучно-природному середовищі. У цьому випадку екологічні кризи впливають на людину опосередковано, здебільшого вони стають негативним психологічним фактором середовища або мають віддалені наслідки. Наприклад, масове вирубування лісів Амазонії спричинить змінить газовий склад атмосфери, який у свою чергу призведе до погіршення самопочуття усього населення Землі. Руйнування озонового шару атмосфери, що спостерігається над Антарктидою галогенною промисловістю може призвести до збільшення захворювань на рак шкіри у Австралії, Аргентині та Новій Зеландії. Таким чином, локальна криза може мати досить поширені наслідки.

Існує соціально-психологічна типологія катастроф, яка враховує якість соціально-психологічного фактору, що обумовлює виникнення катастрофи. Зокрема, розглядається наскільки той або інший фактор є суб’єктивним, тобто наскільки він залежить від можливостей, бажання, волі окремих людей, держав та людства у цілому.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
Тема контрольної роботи «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Основне завдання сільського господарства полягає в одержанні високоякісної екологічно чистої продукції ро ...

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...