Використання біологічних тестів для оцінки впливу мінеральних добрив на агроекосистему
Таблиця 1. Визначення токсичності штучно забрудненого ВМ дерново-середньопідзолистого ґрунту за показниками стану тест-рослин
Варіанти |
Вид фітотестування | |||||
Продуктивність, тест-рослина - ячмінь ярий (Hordeum) |
Стадія онтогенезу, тест-рослина - зернівка пшениці (Triticum) | |||||
зародковий корінь |
пагін, см | |||||
т/га |
% до контролю |
см |
% до контролю |
см |
% до контролю | |
Контроль |
2,63 |
- |
4,82 |
- |
1,33 |
- |
0,5 ГДК Cd, Pb, Cu, Zn |
3,05 |
+ 16,0 |
5,59 |
+ 16,0 |
1,95 |
+ 46,6 |
1,0 ГДК Cd, Pb, Cu, Zn |
2,23 |
- 15,4 |
4,56 |
-6,4 |
2,20 |
+ 65,4 |
5,0 ГДК Cd, Pb, Cu, Zn |
повна загибель |
_ |
3,41 |
-29,3 |
1,16 |
- 12,8 |
HIP 0.05 (Рф >FT) |
0,31 |
- |
1,02 |
- |
0,68 |
- |
Використання поліномінального рівняння залежності активності фізіологічних функцій тест-організму від рівня забруднення ґрунту ВМ дало змогу провести порівняльну оцінку фітотестів за показниками морфологічного розвитку (біопродуктивність ячменю) і онтогенетичного розвитку (довжина зародкового кореня пшениці). Рівень активної толерантності становив 4,0 і 8,1 у. о. відповідно (рис. 4).
Рис. 4. Фітотесіування забруднення дерново-середньопідзолистого ґрунту ВМ: 1 - ячмінь (урожай зерна, т/га); 2 - зародковий корінь пшениці (довжина, см)
Широкого використання також набули методи біотестування, пов'язані з якісним і кількісним складом мікробного ценозу, активністю біохімічних процесів та ін. В екотоксикологічних дослідженнях давно і з успіхом використовують показники активності ферментів ґрунту.
У ґрунті представлено широкий спектр ферментів, кількісний і якісний склад яких залежить, передусім, від властивостей грунту (механічного складу, родючості, зволоження тощо). Для використання ферментів в якості біотестів слід враховувати специфічність їхньої дії і чутливість щодо антропогенного чинника. Н. Черних (1991 р.) використовував для біотестування забруднення ґрунту ВМ каталазну, інвертазну, уреазну, фосфатазну активність; Н. Павлюкова, Л. Долгова (1993 р.) для тестування забруднення ґрунтів фенолами і роданідами - активність поліфенолоксидази; І. Ромейко (1969 р.) для тестування способів оранки - активність протеази тощо. Відомо, що із гідролаз, які каталізують розкладання вуглецевих сполук у ґрунті, доцільно вивчати інвертазу, амілазу, целлюлазу; із протеаз і амідаз, що беруть участь у розкладанні азотистих речовин - уреазу, аспарагіназу; із ферментів, що беруть участь у розкладанні органічних сполук фосфору - фітазу, нуклеазу, фосфатазу; із групи окисно-відновлювальних ферментів - поліфенол-оксидазу, пероксидазу, каталазу і дегідрогеназу.
Цікаві статті з розділу
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...
Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...
Очищення води за допомогою озонування
Прогрес людства, розвиток культури і саме життя знаходяться в прямій
залежності від запасів, збереження і використання води.
Загальні запаси води на земній кулі за оцінкою М.І. Львовича ск ...