Еколого-психологічне трактування особистості та свідомості

Поняття особистості в екологічній психології має на увазі здатність психіки бачити в природі «іншого», а також здійснювати синтез за схемою «Я (ПСИХО) + ТИ (ЕЙКОС) + МИ (ПСИХО +ЕЙКОС)».

Не маючи такої здатності у відношенні до природного об'єкту, людина буде не в змозі бачити й у людях особистісний початок, а отже, про нього не можна буде говорити як про повноцінну особистість.

Із центральної позиції «психо» оглядається внутрішній нескінченний особистісний простір, що відбиває в собі все різноманіття зовнішнього світу, осмислене й емоційно підкріплене тілесними почуттєвими імпульсами. Із центральної позиції світ сприймається як би навиворіт, внутрішньо, іконічно, у зворотній перспективі.

З периферійної позиції «эйкос» оглядаються границі «Я», тобто особистість або образ «Я», занурений у реальність із усіма її зв'язками й відносинами. Це погляд на себе з боку, що формується на підставі інформації, що надходить від інших людей і природи. Цей погляд що об'єктивує, що поміщає ефемерні думки-конструкції в конкретні просторово-тимчасові рамки. Погляд на себе з боку ця умова визнання своєї внутрішньої унікальності й одночасно внутрішньої унікальності «іншого», всупереч і завдяки присутності певного ступеня тотожності з «іншим».

Із прикордонної позиції оглядаються одночасно нескінченні простори «эйкос» і «психо» і зв'язку між ними. Між периферією «ейкос» і центром «психо» установлюються еквівалентні відносини значимості, та й сама опозиція периферія-центр переборюється. Це дає підстави визнавати внутрішній особистісний простір адекватним відбиттям зовнішнього миру й навпаки.

Якість екологічності людини майже тотожно якості його личностности, оскільки особистість - це взаємозворотнє відбиття всього буття, а екологічна криза майже тождественен кризі екологічному , внутрішньособистісному. А раз так, то варто рухатися у двох підтримуючих один одного напрямках: наводити порядок у зовнішньому будинку - ейкосі, і у внутрішньому будинку - душі.

Проблеми визначення поняття «екологічна свідомість». Важливою категорією у дослідженні проблем екологічної психології є категорія екологічної свідомості.

Категорія свідомості як такої у психологічній науці визначається як вищий рівень психічного відображення та саморегуляції властивий лише людині.

Свідомість характеризується активністю та інтенціональністю, тобто спрямованістю на предмет. Отже, свідомість, це завжди усвідомлення чогось. У свою чергу, екологічна психологія вивчає, зокрема, психічне відображення (усвідомлення) людиною природного, штучного та соціального середовища, і предметом вивчення у даному випадку є екологічна свідомість.

Екологічна свідомість - це вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та

свого внутрішнього світу; рефлексія місця та ролі людини у екологічному світі, а також саморегуляція даного відображення.

Для екологічної свідомості властиві усі ознаки свідомої діяльності людини з тією особливістю, що вона ініційована екологічним змістом.

Екологічна свідомість має трикомпонентну структуру:

1 психічне відображення природного, соціального, штучного та внутрішнього середовища - когнітивний компонент;

2 ставлення до цього середовища - емотивний компонент;

3 саморефлексія та саморегуляція у оточуючому середовищі (стратегії та технології взаємодії) - конативний (поведінковий) компонент.

Саморефлексія та саморегуляція породжується кожного разу та у кожному випадку окремо. Також окремо та кожного разу конкретно складається особисте ставлення людини до довкілля. Підкреслюючи саме цю якість - ставлення людини до довкілля - ми не тільки надаємо свідомості екологічного смислу, але й фокусуємо на ньому увагу за умови будь-якої дії: педагогічної, психологічної, інформаційної. Якщо до визначення наукових понять підходити коректно, то свідомість як психологічна категорія та як явище людської психіки не може бути за своєю природою «екологічною», «економічною», «політичною» або ще якою-небудь. Але свідомість, як і мислення, може визначатись змістом та направленістю домінуючих відносин людини до дійсності.

Екологічна свідомість, перш за все, формується завдяки стимулюванню екологічного мислення. Мислення як психічний процес взагалі виражається у пізнавальній діяльності індивіду і характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Специфіка ж саме екологічного мислення, на наш погляд, у тому, що індивід мислить у категоріях, за допомогою яких будується система «індивід - середовище», відображається взаємодія, та взаємозв’язок індивіда і середовища: природного, штучного, соціального. Крім того, екологічне мислення вимагає такої інтелектуальної діяльності, завдяки якій прийняття потрібного рішення можливе лише за умов виходу за рамки завданих проблемою вимог у сфери: «біля», «навколо», «у зв’язку», «з приводу» та ін. У рамках екологічного мислення індивід визначає своє місце та роль у оточуючому середовищі, шукає напрямки діяльності у цьому середовищі й шляхи її реалізації. До категорій екологічного мислення можна віднести такі категорії, як «своє - чуже», «корисне - шкідливе», «свідоме - несвідоме», «економне - витратне» та інші. У свою чергу, розвиток екологічного мислення, як і процесу пізнання дійсності взагалі, стане більш ефективним, якщо базуватиметься на сучасних наукових знаннях та теоретичних уявленнях.

Цікаві статті з розділу

Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...

Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств
У результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням атмосфери розуміють рідкі й тверді ча ...