Еколого-психологічне трактування особистості та свідомості
Поняття особистості в екологічній психології має на увазі здатність психіки бачити в природі «іншого», а також здійснювати синтез за схемою «Я (ПСИХО) + ТИ (ЕЙКОС) + МИ (ПСИХО +ЕЙКОС)».
Не маючи такої здатності у відношенні до природного об'єкту, людина буде не в змозі бачити й у людях особистісний початок, а отже, про нього не можна буде говорити як про повноцінну особистість.
Із центральної позиції «психо» оглядається внутрішній нескінченний особистісний простір, що відбиває в собі все різноманіття зовнішнього світу, осмислене й емоційно підкріплене тілесними почуттєвими імпульсами. Із центральної позиції світ сприймається як би навиворіт, внутрішньо, іконічно, у зворотній перспективі.
З периферійної позиції «эйкос» оглядаються границі «Я», тобто особистість або образ «Я», занурений у реальність із усіма її зв'язками й відносинами. Це погляд на себе з боку, що формується на підставі інформації, що надходить від інших людей і природи. Цей погляд що об'єктивує, що поміщає ефемерні думки-конструкції в конкретні просторово-тимчасові рамки. Погляд на себе з боку ця умова визнання своєї внутрішньої унікальності й одночасно внутрішньої унікальності «іншого», всупереч і завдяки присутності певного ступеня тотожності з «іншим».
Із прикордонної позиції оглядаються одночасно нескінченні простори «эйкос» і «психо» і зв'язку між ними. Між периферією «ейкос» і центром «психо» установлюються еквівалентні відносини значимості, та й сама опозиція периферія-центр переборюється. Це дає підстави визнавати внутрішній особистісний простір адекватним відбиттям зовнішнього миру й навпаки.
Якість екологічності людини майже тотожно якості його личностности, оскільки особистість - це взаємозворотнє відбиття всього буття, а екологічна криза майже тождественен кризі екологічному , внутрішньособистісному. А раз так, то варто рухатися у двох підтримуючих один одного напрямках: наводити порядок у зовнішньому будинку - ейкосі, і у внутрішньому будинку - душі.
Проблеми визначення поняття «екологічна свідомість». Важливою категорією у дослідженні проблем екологічної психології є категорія екологічної свідомості.
Категорія свідомості як такої у психологічній науці визначається як вищий рівень психічного відображення та саморегуляції властивий лише людині.
Свідомість характеризується активністю та інтенціональністю, тобто спрямованістю на предмет. Отже, свідомість, це завжди усвідомлення чогось. У свою чергу, екологічна психологія вивчає, зокрема, психічне відображення (усвідомлення) людиною природного, штучного та соціального середовища, і предметом вивчення у даному випадку є екологічна свідомість.
Екологічна свідомість - це вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та
свого внутрішнього світу; рефлексія місця та ролі людини у екологічному світі, а також саморегуляція даного відображення.
Для екологічної свідомості властиві усі ознаки свідомої діяльності людини з тією особливістю, що вона ініційована екологічним змістом.
Екологічна свідомість має трикомпонентну структуру:
1 психічне відображення природного, соціального, штучного та внутрішнього середовища - когнітивний компонент;
2 ставлення до цього середовища - емотивний компонент;
3 саморефлексія та саморегуляція у оточуючому середовищі (стратегії та технології взаємодії) - конативний (поведінковий) компонент.
Саморефлексія та саморегуляція породжується кожного разу та у кожному випадку окремо. Також окремо та кожного разу конкретно складається особисте ставлення людини до довкілля. Підкреслюючи саме цю якість - ставлення людини до довкілля - ми не тільки надаємо свідомості екологічного смислу, але й фокусуємо на ньому увагу за умови будь-якої дії: педагогічної, психологічної, інформаційної. Якщо до визначення наукових понять підходити коректно, то свідомість як психологічна категорія та як явище людської психіки не може бути за своєю природою «екологічною», «економічною», «політичною» або ще якою-небудь. Але свідомість, як і мислення, може визначатись змістом та направленістю домінуючих відносин людини до дійсності.
Екологічна свідомість, перш за все, формується завдяки стимулюванню екологічного мислення. Мислення як психічний процес взагалі виражається у пізнавальній діяльності індивіду і характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Специфіка ж саме екологічного мислення, на наш погляд, у тому, що індивід мислить у категоріях, за допомогою яких будується система «індивід - середовище», відображається взаємодія, та взаємозв’язок індивіда і середовища: природного, штучного, соціального. Крім того, екологічне мислення вимагає такої інтелектуальної діяльності, завдяки якій прийняття потрібного рішення можливе лише за умов виходу за рамки завданих проблемою вимог у сфери: «біля», «навколо», «у зв’язку», «з приводу» та ін. У рамках екологічного мислення індивід визначає своє місце та роль у оточуючому середовищі, шукає напрямки діяльності у цьому середовищі й шляхи її реалізації. До категорій екологічного мислення можна віднести такі категорії, як «своє - чуже», «корисне - шкідливе», «свідоме - несвідоме», «економне - витратне» та інші. У свою чергу, розвиток екологічного мислення, як і процесу пізнання дійсності взагалі, стане більш ефективним, якщо базуватиметься на сучасних наукових знаннях та теоретичних уявленнях.
Цікаві статті з розділу
Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний
режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає
поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...
Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання та охорона ґрунтів
Тема реферату «Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання
та охорона ґрунтів» з дисципліни «Ґрунтознавство».
Мета роботи – визначити та розкрити:
Склад органічно ...
Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого
конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна
господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що
...