Визначення ступеня забрудненості атмосфери
У санітарно-захисній зоні дозволяється розташовувати:
підприємства, окремі будівлі та споруди, з виробництвами меншого класу шкідливості;
пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, будівлі управлінь, конструкторські бюро, науково-дослідні установи, що обслуговують дане підприємство;
приміщення для чергових аварійних служб, стоянки транспорту, електростанції, системи водопостачання й відведення стічних вод, очисні споруди.
У санітарно-захисній зоні не допускається розташування дач, жилих будинків, спортивних споруд, профілакторіїв, лікарень, шкіл, дитячих закладів.
Використання санітарно-захисних зон для сільськогосподарського виробництва визначається за узгодженням з органами Агропрому і санітарно - епідеміологічної служби.
Для зменшення пагубної дії виробництва на об'єкти, що розміщені неподалік санітарно-захисних зон, насаджують зелені рослини. Ці насадження поділяють на:
ізолюючі посадки (із густопосадженими деревами) - можуть знижувати забрудненість території на 25-35% завдяки розсіюванню шкідливих речовин, відхиленню забрудненого повітряного потоку, а також внаслідок поглинаючої дії зелених насаджень;
фільтруючі посадки - ажурні за структурою, добре провітрюються, виконують роль механічного й біологічного фільтра на шляху проходження забрудненого повітря.
Згідно з нормативно-технічною документацією нормування якості навколишнього природного середовища здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечує раціональне використання і відтворення природних ресурсів за умов стійкого розвитку господарської діяльності. В Україні розроблені та діють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативно впливає на здоров'я людини.
У табл.3 наведено ГДК деяких найбільш поширених шкідливих речовин. Як видно навіть з цього невеликого переліку, нижня межа токсичності шкідливих речовин, тобто їх ГДК, сильно відрізняється.
Таблиця 3 - Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин для повітря населених місцевостей.
Речовина |
ГДКС. д. |
ГДКм. р. |
К |
Тверді речовини (пил) |
0,15 |
0,2 |
3,0 |
Сульфур (IV) оксид |
0,05 |
0,5 |
1,0 |
Нітроген (IV) оксид |
0,04 |
0,085 |
0,8 |
Нітроген (I) оксид |
0,06 |
0,4 |
1,2 |
Карбон (II) оксид |
3,0 |
5,0 |
60 |
Амоніак |
0,04 |
0,2 |
0,8 |
Гідроген хлорид |
0,2 |
0,2 |
4,0 |
Гідроген ціанід |
0,01 |
- |
0,2 |
Кадмій оксид |
0,001 |
- |
0,02 |
Плюмбум |
0,0003 |
0,03 |
0,006 |
Сірководень |
0,005 |
0,03 |
0,1 |
Бенз (а) пірен |
0,000001 |
- |
0,00002 |
Фенол |
0,003 |
0,01 |
0,06 |
Формальдегід |
0,003 |
0,035 |
0,06 |
Гідроген фторид |
0,005 |
0,2 |
0,1 |
Цікаві статті з розділу
Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля
є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження
й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...
Оцінка родючості ґрунтів
З сучасних
природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні
лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і
сильнозмиті трапляються зсуви. ...
Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво
є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний
потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...