Геоінформаційні системи  новий крок в дослідженні земельних ресурсів

Суцільне агрохімічне обстеження земель розв’язує низку важливих проблем, пов’язаних з грунтово-агрохімічним моніторингом, відновленням родючості ґрунтів, високоефективним застосуванням агрохімікатів, підвищенням продуктивності землеробства та збереженням довкілля. На сучасному етапі агрохімічний моніторинг Херсонської області проводить державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

Одним із основних завдань, що ставиться проектно-технологічною службою, є практичне використання геоінформаційних технологій при організації та веденні еколого-агрохімічного моніторингу земель сільськогосподарського використання, а також їх безпосереднє застосування при розробці еколого - агрохімічних паспортів земельних ділянок для господарств Херсонської області.

Еколого-агрохімічна паспортизація земель проводиться за Керівним нормативним документом «Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок» (1996). Методика не обмежується складанням агрохімічних паспортів оцінки родючості земель, а й висвітлює комплекс інших питань, пов’язаних з деградаційними процесами ґрунтового покриву України, моніторингом та практичними рекомендаціями високоефективного використання земельних ресурсів.

Для визначення еколого-агрохімічного стану поля, господарства, адміністративного району та області необхідно створення агрохімічних інформаційних баз даних з використанням уніфікованої технології ведення та обробки інформації. Для комплексного аналізу інформації та підготовки управлінських рішень відібрані дані агрохімічних досліджень території полів або земельних ділянок повинні бути представлені у цифровій формі і мати просторову прив’язку до:

- структури землекористування господарства;

- структури адміністративно – територіального поділу (коди районів, міста, населеного пункту);

- структури мереж спостережень (номер ділянки агрохімічного обстеження);

- ґрунтового виділу на карті (агровиробнича група, назва ґрунту, гранулометричний склад).

В центрі провідними спеціалістами сектору науково  технічної інформації та комп’ютерного забезпечення впроваджується і використовується комплекс геоінформаційних систем, що складається з РС Arclnfo, Maplnfo I Surfer. Кожна з систем має певне призначення в ланцюгу обчислень і аналітики даних і безпосередньо пов’язана з особливостями тієї чи іншої системи ГІС.

Так, наприклад, за допомогою програми Maplnfo ведеться побудова тематичних карт, підготовка вихідних карт з можливістю виведення на екран та до друку. Мова програми MapBasic допомагає передавати картографічні дані в блок моделей і відображати на карті результати моделювання з максимальною точністю. Надалі з допомогою цієї програми передбачається створення системи введення просторово прив’язаної семантичної та виведення комплексної тематичної інформації. Maplnfo забезпечує створення цифрового картографічного матеріалу у растровому та векторному форматі.

Карта чітко відображає контури масиву, на ній наглядно видно площу та номер поля, вказується номер паспорту та відповідно показано вміст поживних речовин, в даному випадку – рухомого фосфору. Згідно заданих параметрів програма виведення інформації на екран відображає коливання вмісту елементу, що визначається, не тільки цифровими показниками, а й відповідним забарвленням. Це допомагає значно реальніше усвідомлювати характеристику об’єкту і вже при візуальному аналізі реально оцінювати ситуаційну задачу.

З допомогою таких карт, які мають надточну достовірність складаються еколого-агрохімічні паспорти полів або земельних ділянок для кожного господарства. Це в свою чергу зумовлює можливість не тільки визначати кількісний та якісний склад ґрунтів, а також надає можливість здійснювати агроекологічний контроль за станом земельного фонду, що використовується як в сільському господарстві, так і в інших народногосподарчих галузях.

Поєднання інформації за допомогою ГІС дає унікальну можливість для їх застосування в широкому спектрі, а саме:

- за результатами агрохімічного обстеження ґрунтів розробити і впровадити технології високоефективного застосування мінеральних добрив, оптимізації доз, строків і способів їхнього внесення;

Цікаві статті з розділу

Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва
На мій запит у пошуковому ресурсі мережі Internet про якість сучасних ліків в Україні з'явилося майже 80 тисяч невтішних посилань від "Усі хвороби від... ліків"(газета "День&q ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...

Проблеми утилізації відходів
Зростаюча кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох міст. Муніципальні влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх ...