Санітарно-мікробіологічний стан

Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці об’єму.

При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.

Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.

Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.

Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.

За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.

Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).

Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.

Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.

Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.

Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в 1,8 рази.

За бактеріальними показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».

Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)

Цікаві статті з розділу

Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
Водні запаси на Землі величезні, вони утворять гідросферу - одну з потужних сфер нашої планети. Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі, включаючи оке ...

Викиди АЕС - основне забруднення середовища
Актуальність. Забруднення навколишнього середовища - небажана зміна її властивостей в результаті антропогенного надходження різних речовин і з'єднань. Воно призводить або може призвести в м ...

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...