Предметний зміст екології людини й суміжних наук
Істотно далі, носить фундаментальний характер підрозділ екології людини на палео - і неоекологію, тобто спеціальне виділення в екологічному дослідженні людства як цілому синхронного й діахроного моментів. Синхронна сторона екології людини - усе, що пов'язане з вивченням сучасних, нині живучих людських груп, будь те бушмени, сучасне населення Москви або Нью-Йорка; діахрона - всі аспекти вивчення популяцій минулого, будь те палеолітичні мисливці або перші європейські поселенці Австралійського материка.
Перша з них: у палеоекології на відміну від неоекології, де все компоненти дослідження дані у своєму безпосереднім бутті й область реконструкції обмежується лише відновленням зв'язків між ними, реконструкції підлягають і все без винятку компонента дослідження, включаючи й основні структурні компоненти в системі взаємин «середовище - людина» і навпаки. Друга - різний характер матеріалів, що перебувають у руках дослідника. У неоекології їхня повнота будь-якого рівня може бути, як легко зрозуміти, передбачена в процесі самої організації роботи, у палеоекології необхідні дані добуваються із працею, і в їхньому нагромадженні є елемент випадковості. Нарешті, третя особливість - зв'язки більш-менш синхронні або, точніше, синхронні в межах дуже короткого проміжку часу - максимум кілька десятиліть, але вони мають лише обмежену хронологічну ретроспективу.
Які взаємини між екологією людини й фізичною антропологією. Теоретичне проміжне положення фізичної антропології між науками біологічного й історичного профілю (подвійність біологічної й соціальної природи людини інтуїтивно початку усвідомлюватися ще в минулому столітті) завжди ускладнювало її фактичне положення в суспільстві й будь-яких суспільних системах організації наукової праці. У Німеччині, Швейцарії, Англії, мабуть, у Франції це завжди була більш-менш самостійна дисципліна, що обслуговувала потреби археологів і етнографів, але при цьому орієнтуючись переважно на споріднення з біологічними науками. У США вона й теоретично й практично об'єднана з археологією й етнографією.
Що ж все-таки при складному організаційному становищі фізичної антропології може витягти з її екологія людини? Весь комплекс даних про пристосування біологічних особливостей людського організму до умов навколишнього середовища, тобто про біологічну адаптацію людських популяцій і її мікроеволюційному значенні в історії людського виду. Біологічна адаптація в еволюційному змісті слова здійснюється як на рівні індивідуума, так і на груповому рівні, і в цьому корінне розходження між акліматизацією й адаптацією у вузькому змісті слова, про що авторові вже доводилося писати в іншому місці акліматизація - індивідуальне, треба думати, завжди спадкоємне пристосування, що виникає як безпосередня охоронна реакція людського організму на середовище, адаптація - групове, у тім або іншому ступені спадкоємне пристосування, що формується, швидше за все, при участі й під тиском природного добору. У рамках фізичної антропології весь комплекс стосовних сюди питань викликав появу особливого розділу - фізіологічної антропології, що відповідають факти неодноразово підсумувалися», і в контексті, що цікавить нас, на них немає потреби далі зупинятися. Варто тільки сказати, що космічна медицина в цьому контексті представляє собою не що інше, як фізіологію експериментальних станів, і повинна розглядатися усередині фізіології й фізіологічної антропології як один зі спеціальних напрямків дослідження.
Цікаві статті з розділу
Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних
змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють
природоохоронні території. Найважливішими ...
Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в
країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими
господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та
...
Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське
суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі
виробничої діяльності.
Основною
сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...