Загальна екологія й спеціальна екологія
Фундаментальне по своєму результативному впливі творчість названих дослідників, власне кажучи, визначило обсяг сукупності ідей, що лежать як фундамент під будинком екології. У цьому її більша теоретична сила, але в цьому і її відомій слабості: весь обсяг уже накопиченої й що продовжує накопичуватися екологічної інформації практично залишається або зовсім не використаним у побудові загальної екології, або використовується випадково. Зрозуміло, скажемо, етологічна сторона справи важлива для часткових екологій - екології тварин, особливо птахів і ссавців, екології людини, але вона грає по суті величезну роль і в загальній екології, створюючи психологічну основу для розуміння групової взаємодії, що не менш істотно, чим розуміння взаємодії видів із середовищем. На жаль, ця проблема залишається не обробленою, і її ще має бути ввести в рамки загально екологічного знання, як вона виглядає в цей час.
Отже, загальна екологія - наука про взаємодію живої речовини з навколишньою його космічним і планетним середовищем і обумовленому нею характері взаємодії різних форм живої речовини між собою. Вона акумулює конкретні результати вивчення окремих форм живого під екологічному кутом зору й покликана розробляти на їхній основі систему загальних положень, що була б досить гнучкої, щоб постійно інкорпорувати усе більше приватну інформацію, і в той же час досить стабільної, щоб служити дороговказним орієнтиром при дослідженні конкретних проблем.
Величезна проведена в багатьох країнах робота над цими проблемами конкретизувалася в створенні багатьох приватних спеціальних екологій усередині екології рослин і екології тварин, наприклад екологій окремих видів тварин, що знайшло відбиття в появі відповідних книг, присвячених у першу чергу екологічній характеристиці корисних або шкідливих людині тварин. Таких спеціальних екологій стає усе більше, у принципі їх може бути стільки, скільки існує окремих видів рослин і тварин. Щось загальне зв'язує ці напрямки досліджень, і цієї загальне не тільки фундаментальної вихідної гіпотези з арсеналу загальної екології: екологія близьких видів регулюється якимись загальними правилами, які становлять проміжні поверхи між екологією виду й загальною екологією. Поверхів може бути трохи залежно від таксономічного положення видів і їхнього угруповання по екологічних нішах. Таким чином, співвідношення між спеціальними екологіями й загальною екологією може бути виражене графічно пірамідою, підстава якої становлять екології окремих видів, а вершина утворена загальною екологією.
У рамках усього сказаного легко дійти висновку, що екологія людини представляє собою одну зі спеціальних екологій і в межах усього екологічного знання, тієї самої екологічної піраміди, про яку тільки що було згадано, є такий елемент її структури, як екологія будинкової миші, ворони, бурого ведмедя, домашньої кози, одним словом, будь-якого іншого виду тваринного походження. Але з погляду внутрішнього змісту екології людини вона, звичайно, відрізняється від інших спеціальних екологій.
Для того кілька причин, що виникають цілком з унікальності людського виду, що проявляється однаково в його біології, географії й характер діяльності. У біології це винятково складна популяційна й демографічна структура при збереженні можливості повного нічим біологічно не обмеженого змішання. У географії це розселення, що має своїм результатом утворення винятково розгалуженої системи генетичних бар'єрів властиво географічного, лінгвістичного, культурного, етнічного й у ряді випадків навіть соціального характеру. Масштаби соціальної (маю на увазі під останньої, зрозуміло, і технічну) діяльності людського виду такі, що вони привели до принципово нового взаємовідношенню із середовищем і її корінною зміною, масштаб якого безупинно й з величезною швидкістю збільшується. Екологія людини містить у собі тому величезна кількість тим і проблем, яких немає в інших спеціальних екологіях, а планетний і космічний резонанс діяльності людства робить із її одну з актуальних, якщо не актуальнішу зараз область знання.
Цікаві статті з розділу
Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний
режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає
поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Система контролю забруднення
З появою людей на Землі
почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у
біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і
розповсюджуючись ...