Пристосування тваринного світу

Беручи за основу екологічні адаптації скорпіонів, слід відзначити, що будучи дуже давніми наземними членистоногими, скорпіони пережили в своєму розповсюджені геологічні і кліматичні зміни, зміни рослинних і тваринних угрупувань, що відзначились в історії Землі. Обмежені можливості розселення скорпіонів придають особливу цінність цим даним: в більшості випадків ті або інші форми присутні там, де зуміли зберегтися з давніх часів.

ВИСНОВКИ

Отже, в процесі загальної характеристики пустель, слід відзначити, що всі вони характеризуються аридними умовами клімату, і відносно збідненою біологічною нішею, тобто живими організмами разом взятими.

Також, певним чином, у світі пустельні екосистеми займають 48,8 км. кв., що складає 32% від суходолу, серед яких найбільшими пустелями світу є Сахара, Лівійська пустеля, Гобі в Азії, великий басейн в Америці. При цьому рослинний покрив в пустелях дуже збіднений, з наявними в основному дрібнолистовими, або лусковатими і колючковидними рослинами.

Флора пустель характеризується відносним розрідженням і окремими скупченнями рослинних угрупувань на тій чи іншій території пустель. Проте, тут рослинність, певним чином поділяється на дві відносно різні особливості: абсолютні ксерофіти (дуже низька вологість оточуючого середовища і дуже глибоко занурена коренева система), а також ті рослинні угрупування, що є зосередженими в особливих пустельних природних зонах – оазисах; в результаті чого умови тут є дещо іншими, а відповідно і екологічні фактори також відрізняються.

В подібному становищі знаходиться тваринний світ – бідний, де в основному активність життя проявляється у весняний і осінній періоди. Корінними мешканцями тут є плазуни, комахи, тварини, які здатні зберігати вологу у своєму тілі у вигляді жирового спеціального запасу. Під час посухи багато тварини залишає пустелю і перебирається на територію більш сприятливу.

Екологічні фактори впливають на угрупування, а ті у свою чергу на видову різноманітність еколого-біологічного комплексу пустель. Ксерофітність – основна ознака живих організмів цих посушливих природних зон, адже ксерофіти – мешканці посушливих і теплих умов навколишнього середовища.

Основною їх ознакою в даному випадку є екологічні адаптації в пустельних умовах, що певним чином відзначено і описано в цій роботі.

Цікаві статті з розділу

Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення
В даний час і в перспективі особливо гостро постає проблема екологічної безпеки навколишнього середовища, екологічно безпечного природокористування при зростаючих антропогенних навантаженнях ...

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. Але з тих пір як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко підси ...

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...