Утилізація відходів виробництва в складі МОР
Літературні дані по використанню вторинної сировини в складі МОР дуже обмежені [5]. Серед відходів виробництва знаходять найбільше використання нафтовідходи, відходи заводів синтетичного каучуку, кубові залишки синтетичних жирних кислот та їх солі [3], відходи коксохімічні - кам’яновугільна смола (КВС) [1], кубові залишки аміачних колон коксохімічного виробництва (КХ-2, КХК) [2], відходи капролактаму, відходи та побічні продукти полімерних виробництв (наприклад, на основі окисленого низькомолекулярного ПЕ, який є побічним продуктом виробництва ПЕ високого тиску) [7].
Чимало інгібіторів, що застосовують у практиці захисту від корозії - промислові відходи та напівпродукти (суміші різних речовин часто непостійного складу), до яких відносяться [4]:
азотисті основи, які виділяють з різних фракцій кам’яновугільних, деревовугільних та буровугільних смол, а також сланцевих та нафтових масел. На основі цих відходів створені інгібітори КХО, КХК, КХ-2, ТМ, С-%, С-5У та ін.;
антраценове масло та сирий антрацен, що оброблені при певних умовах сірчаною кислотою; відомо до 30 різних інгібуючих композицій на основі цих відходів, серед яких є Ін - “Антра”;
відходи та продукти виробництва органічних прискорювачів вулканізації каучуку, наприклад, альдегідаміни, гуанідини, дитіокарбамати, тіазоли (інгібітор ПБ, каптакс), а також кубові залишки від розгонки алкілпіридинів (інгібітори І-1-А, І-1-В, І-2-В, “Північ" і т. і);
відходи цукрового та крохмало-паточного виробництва, які містять, головним чином, вуглеводи (інгібітори ЕК, ЕК-2, mosto, ксиліт і т. і);
сланцепереробних виробництв, які містять суміші важких піридинових основ, хінолінів, фенолів; на основі цих відходів створені інгібітори ТПО, ОПІ (суміші хінолінів), деемульгатор сланцевий (СТУ27-1), феноли сланцеві (ТУ-38-10935-75);
відходи при очищенні сирого бензолу та його фракцій, нафталіну, антрацену, фенолів, парафіну, продуктів перегонки нафти, масел, які містять, головним чином, азотисті основи;
кубові залишки при одержанні спирту, оцтової кислоти, які містять альдегіди, вищі спирти, ефіри та інші кисеньвмісні сполуки (пінореагент ПР);
сульфітцелюлозні щолоки, які містять значну кількість лігнінів, лігносульфонової кислоти, її амонійних солей, мають високу піноутворюючу здатність та використовуються як піноутворювачі до травильних інгібіторів (концентрат сульфітно-спиртової барди КБЖ).
Інгібітори на основі відходів знаходять досить широке застосування у промисловості, оскільки їх вартість невисока і вони мають широку сировинну базу. Проте для них характерні такі недоліки: не завжди достатньо висока ефективність, нестабільність складу (склад відходів залежить від технології одержання основного продукту, наявність баластних речовин, здатність до хімічних перетворень (осмолення, розклад), можуть випадати в осад, коагулювати. Тому до використання інгібіторів на основі відходів необхідно підходити диференційовано: враховувати їх хімічний склад, тип та агресивність середовища, робочі температури та інші спеціальні вимоги, які залежать від умов застосування [24]. Дуже важливими є критерії вибору комплексних протикорозійних добавок на вторинній сировині, які враховують не тільки загальні, але й спеціальні вимоги до інгібуючих речовин, що застосовуються при механічній обробці в складі МОР (точіння, шліфування).
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...
Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові
позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним
направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...
Природоохоронні території
В
своїй курсові роботі я хочу розглянути, на мою думку, глобальне питання всього
людства - природоохоронні території. Для збереження природи створюють заповідні
території. Вони належать дер ...