Загальна характеристика водних ресурсів Коростишівського району
- забарвлення, запахи та присмак;
- температура;
- мінералізація (наявність у воді розчинених речовин);
- наявність розчинного кисню і біохімічна потреба (БСК) у ньому на окислення органічних та хімічних речовин, які надійшли до водойми;
- вміст отруйних та радіоактивних речовин;
- бактеріальні та санітарно-гігієнічні показники (дотримання яких гарантує безпечні або оптимальні умови водоспоживання) тощо.
За запасами власних водних ресурсів, доступними для користування, Україна належить до найменш забезпечених серед європейських держав. Питне водопостачання в Україні на 2/3 забезпечується за рахунок поверхневих вод. Напруженість водогосподарсько-екологічного становища зумовлена двома граничними умовами: з одного боку низькою середньорічною водозабезпеченістю - на одного мешканця припадає близько 1 тис. куб. м на рік, а це у 15 разів нижче за норму, визначену Європейською Економічною комісією ООН; і з другого - майже катастрофічним якісним станом водних джерел [20, 33]. Поряд з цим водні ресурси використовуються нераціонально, з порушенням екологічних вимог, що пов'язано з екстенсивним характером розвитку економіки країни, наявністю застарілих водо- та енергомістких технологій.
Через надмірне антропогенне навантаження, негативний вплив наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, порушення умов формування водного стоку і природної рівноваги, що зумовило зниження якості водних ресурсів, загрозливе екологічне становище склалося майже в усіх річкових басейнах нашої країни. Вода, яка використовується для виробничих та господарських потреб, повертається у природні ланки як зворотна, у вигляді стічної, і несе у собі забруднюючі речовини, розчинні солі, хімічні домішки, частки ґрунту та біологічні відходи, які не характерні для живої природи. Особливу стурбованість викликають такі забруднюючі речовини як токсини, подібні до важких металів та пестицидів; органічні речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів.
Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифікувати, як добрий (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Екологічна оцінка басейнів малих річок
Оцінка стану |
Україна, % |
Полісся, % |
Використання річкового стоку | ||
Добрий Задовільний Поганий Дуже поганий Катастрофічний |
29 18 5 - 48 |
44 33 17 - 6 |
Якість води | ||
Дуже чиста Чиста Задовільної чистоти Забруднена Брудна Дуже брудна |
- - 3 20 16 61 |
- - 11 17 28 44 |
Стан басейну річки | ||
Добрий Зміни незначні Задовільний Поганий Дуже поганий |
- 2 10 39 31 |
- 6 22 33 28 |
Цікаві статті з розділу
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало
учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських
культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...