Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу
4. Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
5. Сумарна кількість твердих часток, які здуваються з поверхні відкритих складів вугілля:
М=0,016+2,223=2,239 т/рік
6. Сумарна кількість твердих часток, що здуваються з поверхні відкритих складів вугілля для розрахунку нормативів ГДВ:
Мн=0,0441+0,0706=0,1147 г/с
Розрахунок валових викидів небезпечних речовин в атмосферу, які виділяються при формуванні відвалів та які здуваються з їх поверхні
Розрахунок викидів небезпечних речовин від породних відвалів виконаний згідно з «Галузевою методикою розрахунку кількості підходящих, впійманих та викиданих в атмосферу небезпечних речовин підприємствами по видобутку та переробки вугілля».
Розрахунок викидів твердих часток
Викиди твердих часток в атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуванні відвалів та при здуванні часток з пиляної поверхні відвалів.
1. Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалів
Кількість твердих часток (т/рік), які виділяються при формуванні відвалів визначається по формулі:
Де К0 – коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу (табл.3.3);
К1 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3.4);
qуд0 - удільне виділення твердих часток з 1м3 породи, яка подається у відвал, г/м3 (табл.3.5);
П – кількість породи, яка подається у відвал, м3/рік;
п – ефективність використовуваних засобів боротьби з пилом, долі одиниць.
Таблиця 3.3
|
Вологість матеріалу, % |
К0 |
|
До 0,5 |
2,0 |
|
0,5-1,0 |
1,5 |
|
1,0-3,0 |
1,3 |
|
3,0-5,0 |
1,2 |
|
5,0-7,0 |
1,0 |
|
7,0-8,0 |
0,7 |
|
8,0-9,0 |
0,3 |
|
9,0-10,0 |
0,2 |
|
Більше 10,0 |
0,1 |
Залежність коефіцієнта К1 від швидкості вітру.
Для розрахунку нормативів ГДВ кількість твердих часток, що виділяються при формуванні породного відвалу (г/с):
Пr – максимальна кількість породи, що поступає у відвал (м3/год).
2. Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу:
Кількість твердих часток, що здуваються з поверхні породних відвалів визначається по формулі:
К2 – коефіцієнт, який враховує ефективність здування твердих часток, дорівнює:
1,0 – для діючих відвалів;
0,2 – у перші три роки після припинення експлуатації;
0,1 – у наступні роки до повного озеленення.
S0 – площа пиляної поверхні, м2;
W0 – удільна здуваність твердих часток з пиляної поверхні відвалу (приймається 0,1*10-6кг/м2);
Г – коефіцієнт подрібнювання гірської маси (приймається 0,1);
Тс – річна кількість днів зі стійким сніговим покривом.
Удільне виділення твердих часток при формуванні відвалів.
Таблиця 3.4
|
Найменування обладнання |
Удільне виділення твердих часток, qуд0, г/м3 |
|
Відвалоутворення плоских відвалів | |
|
Драглайн ЕШ-15/90, ЕШ-20/90 |
18,0 |
|
Драглайн ЕШ-10/70 |
26,6 |
|
Драглайн ЕШ-4/40, ЕШ-6/45, ЕШ-5/45 |
64,0 |
|
Від валоутворювач ОШР-5250/190 |
2,7 |
|
Бульдозер |
5,6 |
|
Завантаження автосамосвала |
10,0 |
|
Завантаження думпкара |
10,0 |
|
Відвалоутворювання відвалів |
20,0 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми сучасного суспільства
Змістовні орієнтири нашого життя забезпечує філософія, а нашій культурі - самопізнання. Справедливо, що істинна філософія є духовною квінтесенцією епохи, живою душею культури. Звичайно, соціальні джер ...
Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.
Розвиток сучасної цивілі ...
Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання
про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють
живі організми. За мільярди років, які ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.