Толерантність території до пестицидного навантаження

Показники, які враховують небезпечність пестицидів для фауни екосистеми, покладено в основу їх екотоксикологічної класифікації.

Т50 - період піврозпаду, тобто час, протягом якого вміст пестициду в об'єкті дослідження знижується на 50 %:

(к - константа; t - час, доба; С0, Сt, - вміст пестициду, мг/кг, відповідно в початковий момент часу і час t).

k – коефіцієнт накопичення

Отже, об'єктивнішу оцінку небезпечності пестициду отримують у разі врахування обох класифікацій - токсиколого-гігієнічної та екотоксикологічної і визначення інтегрального ступеня небезпечності:

де КА і КБ - класи небезпечності пестициду відповідно за категоріями А (за токсиколого-гігієнічною класифікацією) та Б (за екотоксикологічною класифікацією).

Пестициди 1-, 2-го ступенів - особливо небезпечні; 3-го - небезпечні; 4-, 5-го - помірнонебезпечні, 6-, 7-го - малонебезпечні. Пестициди 1 - 3-го ступенів небезпечності слід застосовувати з посиленим контролем, а за можливості утримуватися від їх використання.

Токсиколого-гігієнічну й екотоксикологічну характеристики пестицидів разом з їх кількісним навантаженням на територію та інтенсивністю розкладання використовують для розрахунку потенційного рівня інтегральної небезпечності забруднення пестицидами навколишнього середовища. Порядок розрахунку наведено нижче.

1. Визначають середньовиважений інтегральний ступінь небезпечності застосовуваних пестицидів С:

де Си1, ., Сиn - інтегральний ступінь небезпечності окремого пестициду; m - маса окремого пестициду, кг; М - сумарна маса пестицидів, кг (М і m - розраховують за препаратом, для гранульованих - за діючою речовиною); n - кількість пестицидів.

2. Знаходять усереднене навантаження пестицидів на територію - екотоксикологічну дозу Дект, кг/га

3. Обчислюють індекс самоочищення території (ICO), який характеризує її толерантність до пестицидного навантаження.

Розподіл території України на зони ілюструє рис. 2. Зональні значення індексів ICO наведено нижче.

1. Поліська лона дерново-підзолистих типових і оглеених грунтів0,5

2. Лісостепова зона чорноземів типових і сірих лісових опідзолених ґрунтів

2.1. Західна, центральна, лівобережна низинні провінції 0,6

2.2. Лівобережна висока провінція

2.2.1. Північно-західна підпровінція 0,7

2.2.2. Східна підпровінція 0,55

3. Степова зона чорноземів звичайних і південних

3.1. Дністровсько-Дніпровська провінція 0,5

3.2. Дніпровсько-Донецька провінція 0,3

3.3. Донецька провінція 0,4

3.4. Азово-Причорноморська провінція 0,3

3.5. Кримська провінція 0,3

4. Сухостепова зона темно-каштанових і каштанових ґрунтів 0,2

5. Зона буроземних ґрунтів Українських Карпат

5.1. Передгірна провінція бурувато-підзолистих поверхнево оглеених ґрунтів 0,75

5.2. Закарпатська низинна провінція лучно-буроземних оглеених ґрунтів 0,78

4. Визначають інтегральний показник V:

5. Розраховують агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ):

За значення АЕТІ до 1 забруднення навколишнього середовища пестицидами малонебезпечне, від 1 до 4 - середньонебезпечне, від 4 до 7 - підвищено небезпечне, від 7 до 10 - високонебезпечне. Планувати застосування пестицидів треба так, щоб значення АЕТІ

не перевищувало 1. За АЕТІ > 1 обов'язково проводять контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів у продукції, ґрунті, воді.

Агроекологічну оцінку пестицидів можна встановлювати й за такими показниками:

1) коефіцієнтом вибірковості дії (КВД):

(ЛД50 - мг/кг, Д - кг/га діючої речовини);

2) коефіцієнтом екологічного навантаження (КЕН):

Чим більші значення КНД і менше КЕН, тим прийнятніше пестициди.

Цікаві статті з розділу

Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при несприятливих метеорол ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...