Заходи щодо зменшення негативного впливу ГЗК на стан вод басейну р. Інгулець

Головним недоліком головної водовідливної установки є забрудненість водозбірників. Внаслідок цього забруднена шахтна вода не встигає відстоятися і забрудненою потрапляє в насосний агрегат.

З метою очистки відкочених із шахтних виробіток вод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечує якісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода в майбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потреб прилеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволить звільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самим зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільнені території для сільського господарства.

Комплекс складається з ряду очисних установок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. В очисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішок величиною 1 мм, і величиною більш 100 – 150 мкм, потім відбувається глибока очистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5 мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.

На першому етапі очищення шахтна вода подається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води від механічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмісті механічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1 мм.

Відстійник складається з камер освітлення, утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакети з нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеру утворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення, встановлені нахильні листи,які утворюють ряд камер. При русі води в камерах відбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітлена вода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника в пісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 – 150 мкм.

Шахтна вода по патрубку надходить в бічні канали, аз них – на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильну поверхню частки сповзають у шлаконакопичувач.

Фільтр секційний напірний (ФСН) призначений для очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтрації через насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти, подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об’єднаних двома розподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секцій фільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючий матеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, у нижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.

Після цього частково очищена вода надходить на поверхню, та вона проходить більш ретельне очищення від твердих фракцій, шкідливих бактерій і хвороботворних організмів.

Глибоке очищення шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок не більш 1,5 мг/л відбувається в фільтрі глибокого очищення. Фільтр складається з вух циліндричних камер,на нижній частині, на нижній яких встановлені ложне дно з щільовими дренажними розподільчими ковпаками. Верхня камера завантажена крупнозернистим керамзитовим піском, нижня дрібнозернистим кварцом. Фільтр оздоблений двома оглядовими люками. Промивається фільтр зворотною подачею чистої води через патрубок. Під впливом потоку води в нижній і верхній камерах розрихлюється фільтруючий матеріал і відмивається від механічних забруднень.

Знезараження шахтної води відбувається електрохімічним шляхом. Частина очищеної від зважених речовин шахтної води надходить в буферний бак, звідти збагачена активним хлором звідти самоходом по трубопроводу надходить в контактний резервуар, де змішується з загальним потоком який підлягає знезараженню шахтної води.

Живлення електролізера постійним електричним потоком здійснюється від току. Очищення катодів від осаду солей жорсткості відбувається періодично.[1]

Висновки

Щорічно в Крівбасі відкачується 20 – 22 млн.м³ високо мінералізованих шахтних вод (с мінералізацією від 5 до 96 г/л при середній мінералізації 30 г/л, здебільшого це хлоридні води з високим вмістом хлорид-, сульфат-, натрій-, магній- і кальцій-іонів, який перевищує гранично допустиму концентрацію для поверхневих водних об’єктів і майже 18 – 20 млн. м³ кар'єрних вод.

Цікаві статті з розділу

Ерозійні процеси Красноградського району та заходи боротьби з ними
Ґрунти - органо-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Це природні утворення, які характеризуються родючістю - здатні ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...