Про історичну урбоекологію

У перші століття н.е. ми поступово починаємо переходити до четвертого етапу, пов'язаному з розширенням ойкумени, освоєнням раніше занедбаних її ділянок, інтенсифікацією виробництва. процес, що почався тоді, триває й дотепер. Грандіозним підсумком майже двохтисячорічного процесу для життя всієї планети, включаючи й життя людського суспільства, з'явилася антропогенна міграція, уживаючи термінологію В.Вернадського, живої й кісткової речовини нашої планети. Звичайно, повною мірою цей підсумок став відчуватися після епохи великих географічних відкриттів і формування капіталістичного виробництва, але джерела лежать у часі, що відстоїть мінімум на півтори тисяч років. Міграція величезних мас людей в епоху великого переселення народів у перші століття н.е. зі своїми породами тварин, зміна навичок землеробської праці під впливом запозичених чужоземних зразків і чужоземних сортів, перевіз товарів на тисячі кілометрів, прикладом чому є знаменитий шовковий шлях у Старому Світлі, обмін технологічними традиціями й поступове створення загального ринку, удосконалення караванних шляхів і сухопутної дорожньої мережі, розвиток морської торгівлі, освоєння мінеральних і біотичних ресурсів відсталих країн європейськими державами і колоніальний переділ миру - всі ці події сприяли антропогенним міграціям хімічних елементів і відриву геохімії від географії, а одночасно й генералізації технологічного процесу. Винахід парового двигуна й поява залізниць, винахід електрики й способів його передачі на далекі відстані підсилили ці наслідки. Впливаючи на природу, людство створювало усе більше й більше уніфіковані ландшафти, порушення природних контрастів при технологічному пресі оберталося забрудненням середовища, що людство початок почувати ще наприкінці минулого століття, але повною мірою зрозуміло, що йому загрожує, тільки зараз. І з усією цією створеною діяльністю людства й нестримно, що розвивається міграцією, елементів відсталої природи й біосфери, наслідку якої ми, видимо, і зараз ще не в змозі повністю оцінити, суспільство вступило в XX в., як мені здається, що представляє собою п'ятий і поки останній етап взаємодії усередині системи «природа-суспільство».

З нашим сторіччям зв'язується нерозривно науково-технічна революція, і це справедливо. Але напевно ця революція важлива не стільки сама по собі, скільки як поштовх до створення й технічного використання нових технологій, з яких застосування атома є найголовнішим, але далеко не єдиним. Що це принесло людству - немає потреби зайвий раз повторювати: фантастичну технічну оснащеність, але й дуже чутливі техногенні катастрофи. Паралельно XX століття принесло людству різкий стрибок чисельності, «демографічний бум», що поряд з військовими, національними конфліктами, порочною ідеологією, що програмує виробництво в тупикових напрямках, зіштовхує людство з голодом у багатьох районах. Я називаю цей п'ятий етап етапом демографічного вибуху й нових технологій і хочу підкреслити, що він, очевидно, відіграє вирішальну роль у виборі подальшого шляху розвитку убік його припинення, тобто загибелі людства й, напевно, всієї біосфери планети, або убік виживання й рішення вартих перед нами драматичних проблем. У другому випадку за п'ятим етапом піде якийсь шостий, у першому .

Вище вже говорилося про хронологічну невизначеність границь між етапами, що в загальному типово для будь-якої періодизації через складності процесів розвитку в природі й суспільстві. Роблячи загальний висновок із усього сказаного, хотілося б підкреслити, що взаємодія між природою й суспільством розвивалося не гармонійно, а дисгармонійно, породжуючи всі екологічні кризи, що підсилювалися. І хоча етапи періодизації називаються по-різному, залежно від провідного технологічного або культурного фактора, що виступав у якості такого на тім або іншому відрізку історії, в основі характеристики всіх етапів лежить саме це уявлення - про зростаючій у ході історії конфлікту природи й суспільства. Хотілося б сподіватися, що ми, нарешті, усвідомивши цей конфлікт і зрозумівши небезпеку, що випливає з її, задумаємося всерйоз над тим, як їх запобігти.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...