Санітарно-гігієнічні функції зелених насаджень

Роль зелених насаджень у запобіганні забруднення повітря пилом та промисловими викидами велика. Затримує тверді та газоподібні утворення вони служать фільтром, очищаючим атмосферу. Зелені насадження затримують в кронах до 76 кг – га твердих осадів. Що складає до 80% зважених речовин в повітрі.

Можливість зелених насаджень очищати повітря від газу та пилу залежить від багатьох факторів: породного змісту та повноти деревостоїв, ширини полос, висоту, форми, розміщення дерев та кущів. Найбільш ефективні для очистки повітря від газів – листяні насадження.

Одна з найважливіших санітарно-гігієнічних функцій зелених насаджень – їх здатність знижувати рівень шуму. Добре розвинені деревні та чагарникові насадження знижують рівень шуму на 17 – 23 дБ.

Зелені насадження виявляють значний вплив на температурний режим міст. Температура повітря літом серед насаджень на 7 – 10 оС нижче, ніж на відкритих ділянках температура ґрунту в насадженнях на 17 – 24 оС нижче, ніж на не озеленених територіях. Відносна вологість повітря в посадках в жаркі дні на 7 – 40 відсотків вище, ніж на відкритих ділянках.

Під впливом зелених насаджень в міських умовах майже в 3 рази знижується швидкість вітру.

Зелені насадження значно знижують сонячну радіацію (пряму та розсіяну). За зрівнянням з відкритою територією пряма та розсіяна радіація в листяних зелених насадженнях складає 30 відсотків.

Велике значення має фітонцидність зелених насаджень. В 1м3 міського повітря міститься в середньому 40 тис. бактерій та інших мікроорганізмів, а в 1 м3 лісового повітря до 400, т.є. в сотні разів менше. Навіть в повітрі міських парків міститься в 200 разів менше бактерій, ніж в повітрі вулиць.

Особливими фітонцидними властивостями володіють летючі виділення деревин та чагарників. Серед деревних рослин високою фітонцидністю відрізняється хвойні породи. Все це свідчить про те, що зелені насадження покращують температурний та вологий режим повітря, збагачує повітря киснем та фітонцидами, очищує його від пилу та газів сприяє поліпшенню умов навколишнього середовища, завдяки чому їх необхідно ширше використовувати для благоустрою міст та особливо озеленення порушених промислових ґрунтів з метою ліквідації їх шкідливого впливу на навколишні території.

Геоморфологічна будова рекультивованої ділянки після біологічного етапу рекультивації представлено на листі 2.

Рекомендації

При виконанні інженерно-технічного етапу рекультивації рекомендується використовувати машини та обладнання, яке забезпечить мінімальні затрати порід та ґрунту, які знімаються.

Проведення біологічного етапу рекультивації рекомендується виробляти на наступний рік після проведення інженерно-технічного етапу, так як при нанесенні породи були розпушені та їм потрібен час для ущільнення.

Перед посадкою саджанців деревин у ґрунт треба внести добрива: 8 – 10 т/га фосфорних; 6 – 8 т/га калійних; 2 – 4 т/га азотних, а також приготувати ґрунт для засипки траншей – чорнозем, перемішаний з органо-мінеральних добривами. Сажанці дерев перед висадкою рекомендується обмокувати в глиняний чи ґрунтовий розчин.

Висадку рослин треба виконувати ранньою весною, коли у рослин найбільш виражена коренева система. В цей період вологість, температура повітря та ґрунту найбільшої приживаємості рослин. Осінні висадки виконують після закінчення листопаду.

Цікаві статті з розділу

Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини, збільшення тривалості та поліпшен ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...