Природний добір - адаптація або абаптація?

Поширений штамп, що вживається для опису цієї відповідності, такий: «Організм X пристосований до .» - і далі йде опис умов, в яких подібні організми зустрічаються. Так, наприклад, доводиться чути, що «риби пристосовані до існування у водному середовищі», що «кактуси пристосовані до посушливих умов пустель» і т. д., але, як не дивно, звичний штамп у таких випадках абсолютно недоречний. Встановити, чому він недоречний - це, виявляється, найвірніший шлях до розуміння справжньої природи відповідності між організмом і середовищем.

В основі теорії еволюції шляхом природного відбору, запропонованої Чарльзом Дарвіном в 1859 р., лежить кілька припущень.

Індивідууми, що утворюють видову популяцію, не тотожні: вони відрізняються, нехай навіть незначною мірою, за розмірами, за швидкістю розвитку, по реакціях на температуру та інше.

Відмінності ці, хоча б частково, передаються у спадок. Іншими словами, властивості індивідуума в якійсь мірі зумовлюються його генетичною конституцією. Діти успадковують гени батьків і тому, як правило, поділяють батьківські ознаки.

Потенційно будь-яка популяція в стані «заповнити землю»; так би воно і сталося, якби кожен індивідуум виживав і до того ж залишав максимальне число своїх нащадків. Але такого не трапляється: багато особин гинуть, не встигнувши залишити потомство, а багато (якщо не всі) розмножуються зі швидкістю, яка далеко не досягає максимальної.

Різні особини залишають різне число нащадків. Це зовсім не зводиться до того, що у різних індивідуумів число нащадків в одному приплоді неоднакове. Мається на увазі і ймовірність доживання особин до репродуктивного віку, і число нащадків в одному приплоді, і виживання і розмноження цих нащадків, і виживання і розмноження нащадків наступного покоління - і так до нескінченності.

Нарешті, число нащадків даного організму залежить - не цілком, не вирішальним чином - від результату взаємодії між цим організмом і середовищем.

В одних умовах індивідуум виживає й розмножується, в інших - ні. Тільки в цьому вельми наближеному сенсі і можна вважати, що природа здійснює відбір. Саме в цьому сенсі певні місцезростання можуть бути названі сприятливими або несприятливими, і в цьому ж сенсі одні організми можуть вважатися пристосованими, а інші - ні. Оскільки одні особини залишають більше нащадків, ніж інші, спадкові властивості популяції можуть в ряді поколінь змінюватися. У цьому випадку говорять, що має місце еволюція за допомогою природного відбору.

Мабуть, не позбавлене сенсу твердження, що особини даного покоління «абаптовані» умовами, в яких жили попередні покоління. Умови минулого - фільтр, через який деякі сполучення ознак просочилися в даний; але, мабуть, організми адаптовані до умов нинішніх лише стільки, скільки останні зазвичай подібні з умовами минулими. Термін «пристосування» («адаптація») залишає помилкове враження якогось передбачення або принаймні задуму. Організми не призначені, не адаптовані ні для сьогодення, ні для майбутнього і ні до теперішнього, ні до майбутнього не пристосовані - вони являють собою живі наслідки власного минулого. Вони абаптовані своїм минулим.

Цікаві статті з розділу

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані Область Донецька Найменування НХР Хлор Відстань від населеного пункту - Ємнос ...