Системний підхід до прогнозу і оцінки впливів на навколишнє природне середовище

Згідно системного підходу до екологічної оцінки [18], для реалізації прогнозу й оцінки впливів на навколишнє природне середовище необхідно провести:

вивчення тих компонентів навколишнього середовища, на які може вплинути антропогенна діяльність;

прогноз і аналіз можливих змін у навколишнім середовищі в результаті здійснення антропогенної діяльності; оцінки значимості прогнозованих змін.

Стадія прогнозу й аналізу впливів на навколишнє середовище нерозривно пов'язана з більш ранньою стадією виявлення значимих впливів, тому що саме вони підлягають детальному аналізу.

Вивчення й опис компонентів навколишнього середовища, на які може вплинути діяльність, так само як і прогноз змін у навколишнім середовищі здійснюється, як правило, спеціалістами з використанням спеціальних наукових методів.

У ході оцінки необхідно проаналізувати стан тільки тих компонентів природного середовища, інформація про які необхідна для прийняття рішень. Тому, як і при виявленні найбільш значимих впливів необхідно зробити добір тих компонентів навколишнього середовища, зміни в яких будуть детально вивчені в ході прогнозу впливів.

При підготовці до опису навколишнього середовища необхідно ще раз уточнити очікувані границі впливу.

У ході оцінки природні умови повинні бути не тільки проаналізовані з наукового погляду, але й описані в термінах, які б дозволили громадськості и особам, що приймають рішення, судити про ступінь їхньої унікальності, цінності, уразливості і т.д. Наприклад, при виявленні місць існування біологічного виду необхідно відзначити, наскільки рідкий даний вид (у даній місцевості, у країні, у світі), наскільки уразливі його місця існування і т.д. У якості одного з підходів Камтер (Canter, L.W., 1996) пропонує порівнювати існуючий стан навколишнього середовища:

• зі стандартами;

• з фоновим рівнем (у регіоні, у країні чи у світі);

• з багаторічними даними.

Стан навколишнього середовища в майбутньому може мінятися як у результаті природних процесів, так і в результаті господарської діяльності (відмінної від тієї, котра є предметом оцінки в даному випадку). Ці зміни можуть позначитися як на фізичній величині змін, що спостерігаються, так і на значимості виливу антропогенної діяльності.

Покрокова схема аналізу впливів здійснюється таким чином. Прогноз впливів звичайно здійснюється по окремих компонентах навколишнього середовища. Згодом може бути проведений аналіз того, як зміни в різних середовищах можуть взаємодіяти один з одним, а також аналіз загальної значимості впливу на навколишнє середовище по всіх компонентах.

Як правило, оцінюються впливи на:

1. Повітряне середовище;

2. Водне середовище (поверхневі води);

3. Ґрунти і підземні води;

4. Шумову обстановку;

5. Екосистеми, рослинний і тваринний світ;

6. Ландшафт;

7. Соціально-економічну обстановку, у тому числі здоров'я населення;

8. Культурно-історичну спадщину.

ВИСНОВОК

1. Техногенні катастрофи виникають в результаті діяльності людини та характеризуються територіальними, екологічними та економічними масштабами. Серед потенційно небезпечних об`єктів техногенних катастроф особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти.

2. Існує декілька можливих підходів, застосування яких необхідне для розробки цих нових методик, включаючи застосування методу моніторингу та методу формування родових характеристичних значень для ідентифікованих прототипів ділянок місцевості. Однак, найбільш перспективним підходом на сьогоднішній день є підхід, який в якості стартової позиції застосовує аналіз екологічних ризиків у відношенні до негативних впливів на рецептори, що аналізуються (в нашому випадку - біорізноманіття). Основним відмінним фактором методологій оцінки виливу на довкілля на основі аналізу ризиків, а також багатьох інших сучасних методологій є те, що вони визнають, що антропогенна діяльність у більшості своїх проявів на сьогоднішній день несе потенціал згубного впливу на

природне середовище. Методологія починається з ідентифікації трьох елементів проблеми управління впливом на довкілля: джерела, шляху проходження і рецептора (об'єкта впливу).

3. Основні підходи до оцінки загроз антропогенних катастроф використовуються наступні: датський підхід до оцінки пріоритетності впливу загроз антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище, системний підхід до прогнозу і оцінки впливів на навколишнє природне середовище. Виходячи з цього, актуальною задачею стає розробка системи оцінки і ранжирування загроз, а також їх гранично-припустимих рівнів для біорізноманіття. Розробка цієї системи повинна виконуватись з урахуванням вимог Конвенції про збереження біорізноманіття, інших природоохоронних конвенцій і угод та найкращого міжнародного практичного досвіду.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють живі організми. За мільярди років, які ...

Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністр ...