Розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси в біогаз
VГ==675072,26 м3
VГ= Ра.с.р*К*р
де: VГ - добовий або річний вихід біогазу, м ; Ра.с.р. - добова або річна кількість сухої речовини, кг; р - вихід біогазу з 1 кг органічної речовини: гній врх - 0,2-0,5 м3;
гній свиней — 0,3-0,6 м3;
послід курей - 0,5-0,7 м3;
К - коефіцієнт зброджування органічної речовини (0,3).
VГ=2896,06*0,3*0,2=173,76 м3
Визначення виходу залишкової продукції.
Після зброджування гнойової біомаси і одержання біогазу залишається тверда фракція гною (шлам) і надосадова рідина (рідка фракція). Кількість твердої і рідкої фракції залежить як від вологості гною, який завантажується, так і вологості фракцій, які одержуємо (твердої і рідкої).
В середньому з 1 кг органічної речовини, біологічно розкладеної на 70 %, можна одержати 0,5 кг біогазу, 0,2 кг води і 0,3 кг нерозщепленого залишку шламу.
Поділ біомаси після зброджування в реакторі на тверду і рідку фракції можна проводити з допомогою сепаратора (центрифуги) або віброгрохота.
Вихід твердої фракції (шламу).
Тверда фракція гною містить значну кількість поживних речовин і може використовуватись як цінне знешкоджене органічне добриво або кормові добавки.
Анаеробна ферментація гнойової біомаси супроводжується зменшенням у шламі майже на 50 % сухої органічної речовини порівняно з вихідним гноєм за рахунок включення 10—15 % вуглецю субстрату у мікробіальну масу, а також у такі компоненти біогазу, як метан і діоксид вуглецю.
Склад шламу залежить від хімічного складу вихідної сировини, а також параметрів процесу біометаногенезу.
При зброджуванні гною в ньому зберігаються необхідні для рослин біогенні елементи (N, Р, К) і поживні речовини знаходяться в більш доступній формі, що забезпечує підвищену біологічну активність шламу як органічного добрива. Крім того, шлам містить значну кількість білків і вітаміну В12, за рахунок чого його можна використовувати як білково-вітамінну кормову добавку.
Річний вихід твердої фракції визначається за формулою:
Мш.річн.=Qг річн.*
де: Мш річн.- річна маса шламу, т; Qг річн - річний вихід гною, т; Wg - вологість рідкої фракції, % (98-99); WГ - вологість гною, що завантажується, % (88-92); WШ - вологість шламу, % (87).
Мш.річн.=12066,9*=10860,21 т
Відносний вихід шламу:
Мш.річн.=
Мш.річн.==90 т
Добовий вихід шламу визначається за формулою:
Мш.доб.=
Мш.доб.==29,7 т
Вихід рідкої фракції
Рідка фракція містить у середньому: сухої речовини - 1,0-5,0; органічної речовини - 0,25-4,2; фосфору - 0,05-0,7; азоту - 0,31 1,14; рН рідкої фракції - 6,5-8,3.
Рідка фракція після анаеробної переробки гною відповідає вимогам, які пред'являються органами охорони природи до якості стічних вод.
Оскільки вона містить значну кількість поживних речовин, то може використовуватись як рідке органічне добриво, а також може бути субстратом для вирощування гідробіонтів (мікроводоростей) і частіше спіруліни (синє-зеленої водорості), яка в свою чергу, є цінною білковою і вітамінно-мікромінеральною кормовою добавкою до раціонів сільськогосподарських тварин, а також сировиною для фармацевтичної промисловості.
Річний вихід рідкої фракції визначається за формулою:
Мg.річн.=Qг річн.*
де Мg.річн. - річна маса рідкої фракції, т.
Мg.річн.=12066.9*=1086.02 т
Відносна кількість рідкої фракції:
Мg.річн.=
Мg.річн.==13104906 %
Добовий вихід рідкої фракції визначається за формулою:
Мg.доб.=
Мg.доб.==2.98 т
Визначення виходу товарного біогазу.
Товарний біогаз - це частка біогазу від загальної кількості біогазу, який отримують а процесі анаеробного бродіння, з якого можна одержати теплову або електроенергію, або замінити біогазом природні носії енергії (природний газ, нафту, дизпаливо, бензин тощо). Частина отриманого біогазу використовується для підігрівання біомаси, що зброджується.
Цікаві статті з розділу
Ліс – народне багатство Закарпаття
„У
лісі я знайшов для себе джерело безконечних відкриттів...”
М.
Пришвін
Одним із найкращих
багатств, якими наділена наша держава і вся планета Земля, являється ліс. Справді, в лі ...
Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний
фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа.
Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...
Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна
екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових
споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від
сіл ...