Чи є вихід із глобальної екологічної кризи

Аналіз стану річок, озер і підземних вод показав, що в середньому в Європі щорічно втрачається близько 15% водних ресурсів. Розподіл водоспоживання відбувається таким чином: 53% – промисловість, 26% – сільське господарство, 19% – побутове водоспоживання. 65% населення забезпечується водою з підземних джерел, для яких типовим є запороговий рівень експлуатації і зниження рівня якості вод. На більшій частині континенту порушуються стандарти ЄС з ГДК нітратів та пестицидів у питній воді. Набула значного поширення антропогенна евтрофікація річок та озер. Для більшості північних країн характерний високий рівень закислення водоймищ. Особливу небезпеку для чистоти природних вод і стану екосистем становить застосування на полях різних отрутохімікатів та надмірних доз мінеральних добрив. Щорічно на мільйонах гектарів розсіваються інсектициди, фунгіциди, гербіциди. Всі вони дуже токсичні. Багато які з них хімічно дуже стійкі, а деякі, потрапляючи в ґрунт і проходячи там ряд хімічних перетворень, стають ще більш отруйними. Мігруючи разом із ґрунтовими водами, ці речовини (їх загальна назва пестициди) рано чи пізно потрапляють до річок і озер, проникають у підземні води. У 70-ті роки XX ст. у штаті Каліфорнія (США) було закрито понад 50% усіх артезіанських свердловин через те, що в підземних водах у небезпечній кількості з'явилися пестициди. У ряді районів світу заняття сільським господарством стало одним із найбільш небезпечних для здоров'я людей видів діяльності саме через насиченість отрутохімікатами природного середовища існування сільських мешканців. Як наслідок, за статистикою відсоток онкологічних захворювань вищий у сільських жителів, ніж у міських. Неможливо винайти такі очисні споруди, які могли б запобігти потраплянню у водоймища отрутохімікатів, що розсіюються на величезних територіях сільськогосподарських угідь. Тому подальше вдосконалення системи захисту рослин має орієнтуватися не на дедалі більше посилення хімічного захисту, а на перехід до захисту біологічного.

У шести основних європейських морях (Середземне, Чорне, Баренцове, Норвезьке, Балтійське, Північне) і у Північній Атлантиці відсутнє ефективне управління процесами на водозаборах; забруднено прибережні зони; існують конфліктні ситуації у використанні їхніх ресурсів; триває процес евтрофування; відбувається заселення новими видами організмів; відсутній контроль над різними видами діяльності в прибережних зонах; надмірно інтенсивно експлуатуються морські ресурси; можливе підвищення рівня моря внаслідок глобального потепління.

Дані спостережень указують на те, що всі моря (за винятком субарктичних) зазнають евтрофування. Концентрація нітратів у прибережних водах Чорного та Азовського морів зросла у 2-3 рази. Наслідком недостатнього контролю за діяльністю у прибережних зонах Балтійського, Чорного та Каспійського морів є їх сильне забруднення. Забруднення Північного моря згубно вплинуло на низку представників його фауни. У Середземному морі сьогодні під загрозою зникнення деякі ендемічні види. Ці екологічні проблеми мають виключно важливе значення, зважаючи на величезну протяжність узбережжя європейських країн (понад 148 тис. км), концентрацію населення (близько 200 млн. осіб у прибережній смузі завширшки 50 км) і зростаючий антропогенний тиск на ці території. Після 1980 р. концентрація нітратів у річках держав ЄС не знизилася, що призвело до евтрофікації прибережних морських вод. Усе ще високим є рівень забруднень за рахунок сільськогосподарського виробництва. Попри зниження якості прибережних вод і пошкодження екосистем, для Європи досі немає адекватної схеми управління екологією прибережних зон.

Приблизно 85% узбережжя, де проживає близько третини населення ЄС, знаходяться в умовах ризику виникнення більшого або меншого ступеня екологічної небезпеки, причому в переважній частині прибережних регіонів розвиток урбанізації тривав в умовах дефіциту коштів, що не дозволило забезпечити необхідної якості навколишнього середовища. За даними 1983 р., з

Цікаві статті з розділу

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...

Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання та охорона ґрунтів
Тема реферату «Органічна речовина ґрунту. Облік, оцінка, раціональне використання та охорона ґрунтів» з дисципліни «Ґрунтознавство». Мета роботи – визначити та розкрити: Склад органічно ...

Проблеми забруднення атмосфери та знищення озонового шару
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, ...