Структурний стан ґрунтів і шляхи його поліпшення

метою запобігання і зниження руйнування структури ґрунту важливо мати на полі хоча 2 невеликий зелений рослинний покрив. Надійний захисний зелений килим створюють зернові культури - озима пшениця, ячмінь, а із сидератів - капустяні, отава райграсу, багаторічні трави (підсіяні під основну культуру). Озимі зернові, які добре ростуть восени і весною за нестачі тепла, витримують приморозки і захищають ґрунт від руйнівної дії дощу та вітру. Найбільш ерозійно-небезпечними культурами відносно структурного стану ґрунту є просапні - картопля і кукурудза на зерно.

У Степу найбільший розвиток листкової поверхні культур спостерігається: у стоколосу і озимого жита - в першій половині травня; озимої пшениці й люцерни - в кінці травня; в однорічних трав і зерносумішок - на початку червня; соняшнику і кукурудзи - у липні; у цукрових і кормових буряків - у серпні.

У Степу дощі часто випадають у вигляді злив. За один-два дні тут може випасти вся середньомісячна норма опадів, яка складає 40-50 мм. Ґрунт, звичайно, не встигає ввібрати таку велику кількість води, надлишок її стікає по схилах, що спричиняє погіршення структурного стану Ґрунту.

Якщо до початку зливового періоду озимі й багаторічні трави майже повністю вкривають своєю надземною масою поверхню ґрунту, то у кукурудзи, сорго, цукрового буряку та інших культур період максимального розвитку запізнюється на 1,5-2 місяці, до початку зливових дощів ґрунт під ними знаходиться як і в пару, під прямою дією дощових крапель, що призводить до руйнування структури ґрунту.

Вплив рослинного покриву на структурний стан Ґрунту - різнобічний. Перш за все, коренева система рослин скріплює ґрунтові частинки і цим запобігає розмиву і змиву ґрунту. Багато рослинних угруповань мають значно розвинутішу кореневу масу порівняно з надземною. Це різноманітні трав’янисті угруповання: степові, лучні, гірсько-лучні. Так, на типових чорноземах зелена маса становить в сухому стані 3-4 т/га, а коренева маса - близько 20 т/га. Отже, маса коріння перевищує масу надземної частини в 5-6 разів. У сухому степу це перевищення досягає 10-12 разів, а на гірських луках - майже 100 разів. На гірських луках потужна коренева система утворює своєрідний панцир, який запобігає розмиванню, зносу і руйнуванню ґрунту, тому знищення природної рослинності в горах шляхом випасання худоби спричинює катастрофічно швидке погіршення структурного стану Ґрунту. [1]

У сільськогосподарських культур, за виключенням багаторічних трав, співвідношення між надземною і кореневою масою інше. Так, у зернових культур за урожайності зерна 3 т/га надземна маса становить 6 т/га, а підземна - не більше 2-3 т/га. Внаслідок цього коренева система більшості зернових і зернобобових культур не здатна ефективно захищати ґрунт від руйнування його водою і вітром. Тим більше цього не можна очікувати на полях, зайнятих просапними культурами.

На структуру Ґрунту значний вплив чинять однорічні бобово-злакові травосумішки, але через короткий період вегетації їх ефект у структуроутворенні менший, ніж багаторічних трав. Серед зернових культур велику здатність до утворення структури ґрунту мають озимі, в яких триваліший період вегетації, більш розвинена коренева система, ніж у ярих культур, вони добре захищають ґрунт восени і весною від руйнівної сили вітру, атмосферних опадів та талих вод. Просапні культури, за винятком кукурудзи, яка має добре розвинену кореневу систему, менше впливають на структурний стан ґрунту. Погіршення оструктуреності Ґрунту під просапними культурами раніше обумовлювалось аеробним процесом розкладу органічної речовини. Сучасні дослідження свідчать, що значне погіршення структурного стану Ґрунту під просапними культурами обумовлене малою кількістю рослинних решток у Ґрунті після їх збирання та більш інтенсивним механічним обробітком Ґрунту.

Цікаві статті з розділу

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані Область Донецька Найменування НХР Хлор Відстань від населеного пункту - Ємнос ...

Моніторинг атмосферного повітря
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, вуглекислог ...

Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...