Стандарти і нормативи якості навколишнього середовища
Стандарти якості навколишнього природного середовища складаються на основі сучасного стану технологій і є спробою узгодження екологічних і економічних інтересів суспільства. Існують стандарти міжнародні, державні, відомчі, стандарти підприємств. В них регламентуються гранично допустимі і тимчасово узгоджені викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище; гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у природних середовищах (воді, повітрі, ґрунтах, рослинних і тваринних організмах); орієнтовно безпечні рівні впливів техногенних забруднювачів на природне середовище; правила і методи природокористування, які зводять до мінімуму збитки, що завдаються природному середовищу; організація природоохоронної служби.
Екологічні стандарти юридично закріплюються в спеціальних нормативно-технічних документах, затверджуються державними органами і мають обов'язковий характер.
Вся сфера екологічного нормування і стандартизації використовує встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) або гранично допустимі дози (ГДД) шкідливих агентів. ГДК - це та найбільша концентрація речовини в середовищі і джерелах біологічного споживання (повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування), яка при більш чи менш тривалому впливі на організм (контакті, вдиханні, прийманні всередину) не шкодить здоров'ю і не викликає віддалених ефектів.
Розрізняють такі гранично допустимі концентрації:
- ГДКр з - гранично допустима концентрація речовини в повітрі робочої зони, мг/м3;
- ГДКм р - гранично допустима максимальна разова концентрація речовини в повітрі населених місць, мг/м3;
- ГДКсд - гранично допустима середньодобова концентрація токсичної речовини в повітрі населених місць, мг/м3;
- ГДКв - гранично допустима концентрація речовини у воді водойми господарсько-питного і культурно-побутового водокористування, мг/л;
- ГДКвр - гранично допустима концентрація речовини у воді водойми, що використовується для рибогосподарських цілей, мг/л;
- ГДКг - гранично допустима концентрація речовини в орному шарі ґрунту, мг/кг;
- ГДКпр (ДЗК) - гранично допустима концентрація (допустима залишкова кількість) речовини в продуктах харчування, мг/кг.
Для більш повної оцінки якості середовища використовують інший критерій - ГДЕН - гранично допустиме екологічне навантаження: для води - це ГДВ, г/с; для повітря - ГДП -гранично допустимий викид, г/с. Ці величини характеризують навантаження, яке створює те чи інше підприємство на навколишнє середовище за одиницю часу.
При вмісті в середовищі кількох токсичних агентів ураховують їх спільну дію, так званий ефект підсумовування негативного впливу.
Встановлюють також гранично допустимі рівні (ГДР) шумового та електромагнітного забруднення.
Найбільш істотним із розроблених стандартів є екологічний паспорт промислового підприємства.
Екологічний паспорт - це нормативно-технічний документ, який містить дані про використання підприємством ресурсів і визначення впливу його виробництва на навколишнє середовище.
В екологічному паспорті міститься така інформація:
- про підприємство і регіон його розміщення;
- про технології, що використовуються на підприємстві;
- кількісні і якісні характеристики використовуваних ресурсів (сировини, палива, енергії);
- кількісні характеристики продукції, що випускається;
Цікаві статті з розділу
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...
Формування якості та захисту поверхневих вод
Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із
зовнішніх стосовно даного водному об'єкт джерел і внутріводоймних змін, що
відбуваються з речовинам унаслідок функціон ...