Ліси закарпаття
Оптимальні умови для зростання ялинових лісів – 900-1000 м над рівнем моря з середньою кількістю опадів 1000-1400 мм на рік. Тут середні висоти ялинових деревостанів у 100-річному віці нерідко досягають 37-40 м, а деревини можна одержати по 1000-1200 м3/га. На висотах 650 – 800 м над рівнем моря на місці корінних букових лісів ростуть штучні ялинники, які характеризуються особливо високою продуктивністю, однак відрізняються недовговічністю, вже у віці 50-60 років приріст їх у висоту різко знижується, а деревостани, як правило, чистого складу, часто пошкоджуються вітровалами, грибними хворобами й шкідниками. Нестійкість ялинових лісів на цих висотах пояснюється, в основному, невідповідністю екологічних умов біологічним особливостям ялини. Вище 1200 м над рівнем моря продуктивність ялинових деревостанів поступово знижується, досягаючи у верхній межі лісу найнижчих класів бонітету. Знижується також густота й зімкнутість насаджень.
Ялинники розташовуються у верхньому гірському лісовому поясі. Нижня межа природних ялинників тягнеться від висоти 700-900 м на південно-східних схилах Горган до 1400-1500 м на південно-західних схилах Чорногори. Середнє значення верхньої межі знаходиться в межах 1470-1670 м над рівнем моря.
Корінні ялинові ліси області займають близько 30 % загальної площі. За останні два століття завдяки інтенсивній діяльності людини площа ялинових лісів збільшилась на 25-26 %, букових зменшилась майже на 20 %. Дещо зменшилась за цей період і площа дубових і ялицевих лісів. У поясі ялинових лісів за складом виділяються два підпояси: змішаних (з участю ялиці та бука) і чистих насаджень.
Підпояс змішаних ялинових лісів переважає на північно-східних і південно-західних макросхилах Карпат з висотами 900-1200 м над рівнем моря. Це пояс високопродуктивних, біологічно стійких насаджень, де ялина знаходиться в оптимальних умовах зростання. Тут у першому ярусі разом з ялиною росте ялиця (20-30 %), у другому – бук, явір, в’яз гірський. Деревостани ялини довговічні з загальним запасом деревини 1000-1200 м3/га. Підлісок розвинутий слабо. Тут зустрічається бузина червона, жимолость гірська, горобина звичайна, вовче лико тощо.
У природних умовах ялина, бук і ялиця відновлюються добре. Однак, в результаті неправильної господарської діяльності людини в минулому більшість змішаних ялинових лісів перетворено в чисті ялинові. Такі насадження часто пошкоджуються вітровалами.
Підпояс чистих ялинових лісів займає високогірну частину Карпат на висоті 1200-1650 м над рівнем моря. Ґрунтовий покрив складається із щебенистих малопотужних бурих гірсько-лісових і гірсько-опідзолених грунтів. На окремих ділянках зустрічаються виходи на поверхню кам’янистих розсипів. Клімат цього поясу помірно холодний з сумою річних температур не вище 11 °С. У таких екологічних умовах ялиця і бук не беруть участі в формуванні деревостанів. Супутником ялини тут виступає сосна кедрова європейська як едифікатор на дуже бідних кам’янистих ґрунтах. Залежно від едафічних умов ялина утворює чисті деревостани. Підлісок у цих насадженнях дуже рідкий. До його складу входять жимолость чорна, бузина червона, крушина ламка, ялівець сибірський. Рослинний покрив досить різноманітний.
Ялинові ліси розташовані в приполонинній частині гір. Вони досить стійкі проти вітровалів, буреломів, хвороб і шкідників, завдяки добре розвинутій кореневій системі, різновіковості деревостанів, вертикальній зімкнутості полога та низько опущеним кронам дерев.
На думку багатьох дослідників, верхня межа ялинових лісів у Карпатах знижена на 100-200 м в результаті їх вирубки й випалювання з метою розширення площ під пасовища. Про це свідчить розрізненість і слабка вираженість контурів верхньої межі лісу.
Продуктивність ялинових насаджень диференціюється залежно від глибини ґрунту, з якою пов’язане формування певних типів лісу. Значна різноманітність ґрунтів за родючістю й вологістю, чергуючись зі змінністю клімату, обумовили на Закарпатті формування різних типів лісорослинних умов – едотопів.
Більш як столітній досвід створення й використання штучних чистих насаджень ялини показує, що утворені за межами природного ареалу похідні ялинники відзначаються хорошим ростом і високою продуктивністю, але вони недовговічні, пошкоджуються кореневими гнилями, снігом, вітром. Отже, сучасне поширення і стан ялинових лісів необхідно оцінювати всебічно. В інтересах раціонального використання закарпатських лісів, як одного з головних природних багатств краю взагалі і ялинників зокрема, в його господарстві слід розрізняти насадження принаймні трьох категорій:
Цікаві статті з розділу
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
У сучасному суспільстві зростає
важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними
природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах.
Серед існуючих напрямків
приро ...
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...