Використання відвалів для до вилучення заліза

За роки індустріального розвитку СРСР на території держав СНД утворилася велика кількість відвалів, складів, сховищ відходів видобутку, збагачення корисних копалин і їх переробки. В окремих регіонах утворилися величезні концентрації вилученої з надр мінеральної маси, що мають планетарні масштаби.

Характерним прикладом є Криворізький басейн. У відвалах його родовищ міститься, за різними оцінками, від 10 до 13млрд. т. розкривних порід, а в хвостосховищах - від 4 до 6 млрд. т. відходів збагачення бідних залізних руд (головним чином,магнетитового, в незначній кількості гематитового складу). Кількість оксиду заліза у відвалах становить 392,064 млн. т [46] і співвідноситься з розвіданими запасами залізної руди, яких нараховується сьогодні більш ніж 32 млрд. т [47].Протягом останніх років все активніше вивчаєтьсяможливість використання накопиченої у відвалах іхвостосховищах Криворізького басейну мінеральної маси. Ставиться питанняпро надання їм статусу техногенних родовищ. З кожним роком стає все ясніше, що відсутність прийнятих на державному рівні методів оцінки техногенних родовищ гальмує введення їх в експлуатацію. Виходячи з відмінностей у способах формування, транспортування,складування відходів, техногенні родовища Криворізького басейну та аналогічних басейнів і родовищ планети можна розділити на два класи:

Складені техногенними покладами природних корисних копалин;

Складені покладами техногенних корисних копалин.

До перших належать відвали гірничодобувних підприємств басейну, які складені вилученими з надр, переміщеними та складованими розкривними гірськими породами: осадовими, метаморфічними, метасоматичними, магматичними,гіпергенними та іншими за своєю природою. Їх мінеральний і хімічний склад, текстура, структура, фізичні, технологічні, технічні та інші характеристики практично не змінилися порівняно з відповідними параметрами цих гірських порід у корінному заляганні.

До других належать, головним чином, відходи збагачення бідних залізних руд (магнетитових, в значно меншій кількості гематитових) - т.зв. «Лежалі хвости» збагачувальних фабрик. Вони являють собою подрібнений матеріал вихідної руди, в якій порушена її текстура і структура. Внаслідок вилучення з продуктів подрібнення рудних мінералів мінеральний і хімічний склад відходів збагачення (т.зв. «Поточних хвостів») істотно відрізняється від складу вихідної руди. Складське господарство поточних хвостів у хвостосховищах супроводжується гравітаційною диференціацією подрібненого матеріалу. Як наслідок, мінеральний і хімічний склад лежалих хвостів у конкретних ділянках хвостосховищ помітно різняться. Практично змінюється і природа корисної копалини: з метаморфогенного воно перетвориться в техногенне роззсипне.

Існують ТР, проміжні за своєю природою, наприклад зосереджені в складах дробильно-сортувальних фабрик (ДСФ) шахт Кривбасу. Крупнозерниста складова цього матеріалу (більше 1,0 мм) близька до корисної копалини першого класу, дрібнозерниста (менше 1,0 мм) -другого. Техногенні родовища першого класу до теперішнього часу більш глибоко вивчені, зроблені перші кроки в напрямку їх промислової експлуатації. Для деяких гірських порід,видобутих з надр попутно із залізними рудами, і для деяких напрямів їх застосування проблему утилізації можна вважати теоретично і практично вирішеною. Організовано виробництво щебеню різних марок, бутового каменю, баластного сировини і деяких інших матеріалів для дорожнього будівництва з гранітоїдів, некондиційних магнетит-силікатних кварцитів, різного складу сланців.

Крім того спеціальні мінералогічні, геологічні,геохімічні, технологічні, технічні дослідження останніх10-15 років показали можливість використання багатьох розкривних гірських порід родовищ Криворізького басейну:

Визначені сфери застосування низькосортного технічного тальку, ресурси якого в межах гірничих відходів розроблюваних родовищ перевищують 3 млрд. т.;

Розроблена технологія виробництва високоякісного гранатового концентрату зі сланців, підстилаючих продуктивних товщ Аннівського та інших родовищ Кривбасу, гірські породи яких метаморфізовані в умовах епідот-амфіболітовую і амфіболітової фацій; прогнозні ресурси гранатової сировини тільки Аннівського родовища перевищують 1 млрд. т., розвідані запаси становлять понад 100 млн. т.;

Цікаві статті з розділу

Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього середовища" - "Тваринний світ та його охорона". Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. ...

Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...