Перспективи використання техногенних відходів Криворізького залізорудного басейну

Виходячи з тих проблем, які виникають внаслідок існування ТР (екологічні, економічні та соціальні проблеми), можна наголосити на позитивних аспектах їх існування. Доведена можливість використання техногенних ресурсів як альтернатива природним ресурсам.

В цілому доведена перспективність використання техногенних промислових відходів у якості альтернативного джерела дефіцитних мінеральних ресурсів, що є важливим для подальшого розвитку економіки України.

В 1993 році за участю О.І.Бента і В.К.Яцуна [43] виданіперші методичні рекомендації з вивчення промислових відходів, як сировини для будівельних матеріалів; в 1994р. публікується перша класифікація та методичні рекомендації з визначенням перспективності промислових техногенних відходів України на металічні корисні компоненти [44].

Роботи, які були проведені різними авторами в даному напрямку показали, що накопичення промислових відходів, які в своєму складі вміщують токсичні елементи можуть негативно впливати на геолого-екологічне середовище, тому їх системне вивчення та переробка є одним з першочергових завдань в Україні, особливо за умови отримання з них цінних мінеральних компонентів.

Численні підприємства з видобутку та збагачення твердих корисних копалин мають відвали відходів розкривних порід та хвостів збагачення, загальна кількість таких відходів становить 11 млрд.т., основна частина яких відноситься до підприємств чорної металургії видобутку залізних, марганцевих руд та нерудної металургійної сировини. Найбільша кількість гірничопромислових відходів утворюється в Дніпропетровській області. Так наприклад в Кривому Розі діє п’ять великих ГЗК, сумарний вихід тільки розкривних та вміщуючи порід (суглинки, глини, піски, вапняки, некондиційні кварцити, сланці) на Криворізьких ГЗК становить до 100млн.м3/рік. Некондиційні кварцити частково йдуть для виробництва щебеню, який використовується майже виключно для власних потреб комбінатів.

Розкривні породи Кривбасу досліджувалися різними організаціями, які встановили, що промислову значимість мають талькові сланці Інгулецького родовища, які придатні в якості сировини для виробництва цементу, цегли, кераміки, скла, руберойду. Складене ТЕО будівництва цегельного заводу потужністю 50 млн. штук умовної цегли в рік на базі розкривних талькових сланців та суглинків Інгулецького родовища [45]. На даний час на всіх залізорудних кар’єрах Кривбасу розкривні породи складуються в сумісні відвали, в яких до теперішнього часу накопилося більше 1,9 млрд.м3 породи.

Відходи збагачення залізистих кварцитів Кривого Рогу в основному складені хвостами мокрої магнітної сепарації. Їх сумарний річний вихід перевищує 100млн.т. Шлами практично повністю зливаються у хвостосховища. Сумарний об’єм хвостосховищ сягає1,5млрд.т. На Новокриворізькому та Інгулецькому ГЗКах діяли установки, на яких із відходів мокрої магнітної сепарації відбирались до 400тис.м3 фракціонованих крупнозернистих пісків в рік. Ці піски широко використовувались будівельниками, так як виготовлені з них бетони мають вищу якість і вимагають менше цементу. Це виробництво зупинено, оскільки воно ускладнює умови складування решти шламу.

Цікаві статті з розділу

Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття підприємства та обєднань, їх види та типи Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами Укра ...

Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі виробничої діяльності. Основною сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...