Перспективи використання техногенних відходів Криворізького залізорудного басейну

Виходячи з тих проблем, які виникають внаслідок існування ТР (екологічні, економічні та соціальні проблеми), можна наголосити на позитивних аспектах їх існування. Доведена можливість використання техногенних ресурсів як альтернатива природним ресурсам.

В цілому доведена перспективність використання техногенних промислових відходів у якості альтернативного джерела дефіцитних мінеральних ресурсів, що є важливим для подальшого розвитку економіки України.

В 1993 році за участю О.І.Бента і В.К.Яцуна [43] виданіперші методичні рекомендації з вивчення промислових відходів, як сировини для будівельних матеріалів; в 1994р. публікується перша класифікація та методичні рекомендації з визначенням перспективності промислових техногенних відходів України на металічні корисні компоненти [44].

Роботи, які були проведені різними авторами в даному напрямку показали, що накопичення промислових відходів, які в своєму складі вміщують токсичні елементи можуть негативно впливати на геолого-екологічне середовище, тому їх системне вивчення та переробка є одним з першочергових завдань в Україні, особливо за умови отримання з них цінних мінеральних компонентів.

Численні підприємства з видобутку та збагачення твердих корисних копалин мають відвали відходів розкривних порід та хвостів збагачення, загальна кількість таких відходів становить 11 млрд.т., основна частина яких відноситься до підприємств чорної металургії видобутку залізних, марганцевих руд та нерудної металургійної сировини. Найбільша кількість гірничопромислових відходів утворюється в Дніпропетровській області. Так наприклад в Кривому Розі діє п’ять великих ГЗК, сумарний вихід тільки розкривних та вміщуючи порід (суглинки, глини, піски, вапняки, некондиційні кварцити, сланці) на Криворізьких ГЗК становить до 100млн.м3/рік. Некондиційні кварцити частково йдуть для виробництва щебеню, який використовується майже виключно для власних потреб комбінатів.

Розкривні породи Кривбасу досліджувалися різними організаціями, які встановили, що промислову значимість мають талькові сланці Інгулецького родовища, які придатні в якості сировини для виробництва цементу, цегли, кераміки, скла, руберойду. Складене ТЕО будівництва цегельного заводу потужністю 50 млн. штук умовної цегли в рік на базі розкривних талькових сланців та суглинків Інгулецького родовища [45]. На даний час на всіх залізорудних кар’єрах Кривбасу розкривні породи складуються в сумісні відвали, в яких до теперішнього часу накопилося більше 1,9 млрд.м3 породи.

Відходи збагачення залізистих кварцитів Кривого Рогу в основному складені хвостами мокрої магнітної сепарації. Їх сумарний річний вихід перевищує 100млн.т. Шлами практично повністю зливаються у хвостосховища. Сумарний об’єм хвостосховищ сягає1,5млрд.т. На Новокриворізькому та Інгулецькому ГЗКах діяли установки, на яких із відходів мокрої магнітної сепарації відбирались до 400тис.м3 фракціонованих крупнозернистих пісків в рік. Ці піски широко використовувались будівельниками, так як виготовлені з них бетони мають вищу якість і вимагають менше цементу. Це виробництво зупинено, оскільки воно ускладнює умови складування решти шламу.

Цікаві статті з розділу

Вплив двоокису сірки, двоокису азоту та неорганічного пилу на організм людини
Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. Станом на 2005 рік населення України становило 48 мільйонів осіб. На території У ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Кліматичні умови
Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день ...