Закономірності локалізації техногенних родовищ Криворізького басейну

Найбільш детальні підрахунки були виконані для родовищ Криворізького басейну. Використовувались результати картування забоїв діючих залізорудних кар’єрів і шахт, описи керну розвідувальних свердловин, дані підрахунків мінерального складу залізистих кварцитів і вміщуючи сланців у прозорих і полірованих шліфах. Для спрощення кількісних визначень за прояв мінерального парагенезису певної фації приймалась наявність відповідної мінеральної асоціації у зразках або шліфах. У більшості випадків у межах різних ділянок одного родовища фіксувались мінеральні асоціації, типоморфні для різних фацій метаморфізму. В зв’язку з цим у кожній точці спостереження давалась кількісна оцінка поширення мінеральних парагенезисів різних фацій метаморфізму, а за одержаними даними визначалось кількісне співвідношення прояву різних фацій метаморфізму залізистих і вміщуючи порід для кожного родовища.

Аналіз одержаних даних свідчить, що кожне залізорудне родовище Криворізького басейну слід розглядати як неоднорідне за ступенем динамо-термального метаморфізму. У їх межах фіксуються ділянки з мінеральними асоціаціями залізистих кварцитів і сланців, характерними для двох, іноді трьох фацій метаморфізму. Розподіл ділянок смугастий або плямистий, обумовлений геологічними умовами прояву метаморфічних змін залізистих осадків. Прикладом є Інгулецьке родовище, для якого характерне чергування ділянок і верств з проявом зелено сланцевої (хлорит; хлорит + залізистий карбонат; хлорит + залізистий тальк (мінесотаїт) + залізистий карбонат; залізистий тальк + залізистий карбонат;) і епідот-амфіболітової (біотит + гранат, кумінгтоніт + гранат; кумінгтоніт + біотит+ гранат) фацій. Потужність суміжних верств різного мінерального складу іноді становить лише 3-5 м.

У попередніх роботах [30, 31] автори наголошували, що динамортермальний метаморфізм обумовив формування покладів низки супутніх корисних коалин залізисто-кременистої і вміщуючи формацій залізорудних родовищ Кривбасу: хлоритового сланцю як сировини для виготовлення сланцепориту, абразивного гранату, тонко лускуватого мусковіту, технічного тальку, пігментного селадоніту, декількох різновидів облицювального і тротуарного каменю та ін. [30]. Інтенсивність метаморфізму і його плямистий прояв обумовили утворення, поширення, якість корисних копалин, розмір, морфологію, внутрішню будову їх родовищ, покладів і проявів. Прикладом можуть бути родовища і прояви гранату і тальку.

Гранат у сланцях, верстви яких вміщують поклади бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів) басейну, представлений альмандином [33]. За механічними і технічними властивостями він є пріоритетним як абразивна сировина серед інших різновидів гранату. Альмандин - типоморфний мінерал низькоглиноземистих і високозалізистих сланців залізисто-кременистої формації, верстви яких розташовані у приконтактових частинах сланцевих горизонтів із залізистими горизонтами саксаганської світи криворізької серії.

Утворення альмандину - результат прояву в товщах первинних залізисто-глиноземисто-кременистих осадків динамотермального метаморфізму в умовах епідот-амфіболітової та більш високих фацій [32, 34]. Це свідчить про те, що в межах Криворізького басейну існують ділянки, перспективні за рівнем метаморфізму для пошуку родовищ і проявів абразивного гранату.

Дослідження останніх років дозволили виявити декілька таких родовищ: Жовторіченське і Ганнівське Північного залізорудного району Кривбасу, Первомайське - Саксаганського району, Інгулецьке - Лихманівського району і Артемівське - Правобережного району. Поклад гранат-вмісних сланців останнього малопотужний (0-10 м). Гранат сланцевих горизонтів Первомайського й Інгулецького родовищ через недостатній рівень динамотермального метаморфізму сланців (зони переходу від епідот-амфіболітової до зеленосланцевої фації) і, як наслідок, через недостатнє самоочищення кристалів гранату від пойкілобластів кварцу, магнетиту, графіту, кумінгтоніту, хлориту та інших мінералів, не може бути віднесений до якісної гранатової сировини. Крім того, гранат тут, переважно, дрібнозернистий і вміст його в сланцях відносно низький. Таким чином, промислово гранатоносними є сланцеві горизонти саксаганської світи Ганнівського і Жовторіченського родовищ. Ресурси гранатової сировини в їх межах до проектної глибини розробки родовищ перевищують 4 млрд. т., тобто, при видобутку гранатової сировини 1 млн. т. на рік (що відповідає річному виробництву 150-200 тис. т. гранатового концентрату) її кількості вистачить на 4000 років. В центральній частині Ганнівського родовища (північно-східний борт Ганнівського кар’єру) розвіданий і підготовлений для експлуатації блок гранатвмісних сланців третього-п’ятого і першого сланцевого горизонтів з запасами понад 100 млн. т.

Цікаві статті з розділу

Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
Кому загрожує небезпека? Усім. Хіба ви не бачите, що перед вами терези, на одній шальці яких ваша могутність, а на іншій-ваша відповідальність? В. Гюго. Людина, що сміється. ...

Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...

Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел. Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...