Аналіз стану водовідведення Царичанського району Дніпропетровської області.

Основними забрудниками водних об'єктів басейну Дніпра є комунальне господарство (скидання в 2007 році склало 438,8 млн.куб.м, в 1996 році – 454,6 млн.куб.м), чорна металургія (скидання в 2007 році склало 367,7 млн.куб.м, а в 2006 р. – 366,9 млн.куб.м), хімічна і нафтохімічна промисловість (скидання в 2007 році склало 19,26 млн.куб.м, в 1996году – 19,81 млн.куб.м), машинобудування (скидання в 2007 році склало 7,356 млн.куб.м, в 1996 році – 10,41 млн.куб.м).

Найбільш крупними промисловими об'єктами – забрудниками є: АТ «Південний машинобудівний завод», ВАТ «Дніпрошина» (м. Дніпропетровськ), ВАТ «Ніжнеднепровський трубопрокатний завод», ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського» (м. Дніпропетровськ), меткомбінат ім. Дзержінського (м. Дніпродзержинськ), Південнотрубний завод (р. Никополь) та інші. Список основних водокористувачів і водоспоживачів, що скидають забруднені стічні води в поверхневі джерела Дніпропетровської області приведено в таблиці 1.

Проблемним залишається очищення каналізаційних стічних вод. Частково із-за перевантаження очисних споруд, частково із-за неефективності вживаних методів очищення.

У 2007 році за даними 2-тп (водхоз) об'єм скидання стічних вод, які прошли очищення на 23 підприємствах комунального господарства області, склав 438,8 млн.куб.м, або 24,6% від сумарного водовідведення області. При цьому більше 50% об'єму скидання не відповідають технічним і екологічним вимогам якості очищення. Проекти по розширенню і реконструкції каналізаційних очисних споруджень міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Павлограду не реалізуються. Очисні споруди переобтяжені, методи очищення і доочистки поворотних вод не відповідають екологічним нормативам скидання забруднюючих речовин в поверхневі водоймища. У області потужність водопровідних мереж практично в 2 рази перевищує потужність очисних споруджень каналізації. Технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів незадовільне, останні також зношені на 60%, що не відповідає вимогам надійної експлуатації і є причиною аварійних ситуацій з великими витратами питної води і забрудненням довкілля. Заходи щодо оновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність засобів проводяться дуже повільно, що веде до подальшого погіршення екологічного стану басейну р. Дніпро. Окрім перерахованих джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин поступає у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим стоком з сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами. Дренажні води зрошувальних систем є потужним джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Сільське господарство є одним з основних джерел попадання у водні об'єкти біогенних елементів. Значна розораність земель, їх меліоративне освоєння, ерозія наводять до збільшення водного стоку з сільгоспугідь. Значна шкода водним об'єктам наносить вимушене скидання з накопичувачів, хвостохранилищ забруднених стічних вод, у тому числі сільськогосподарських.

Аналіз головних джерел забруднень поверхневих вод був би не повним без інформації про якісний і кількісний склад шкідливих речовин в стічних водах. До характерних для Дніпропетровської області відносяться такі забруднюючі речовини: біогенні речовини, важкі метали, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), надзвичайно високий мінеральний склад, крім того, неорганічні і органічні речовини токсичної групи (бенз-а-пирен, пестициди і ін.). Слід зауважити, що у 2007 році зменшилося скидання зважених речовин, сульфатів, фосфору загального (4,4 рази), нітратів, заліза, фтору, кальцію (у 79 разів), магнію (у 739 разів), нітриту, але в той же час збільшилося скидання наступних речовин: нафтопродуктів, хлоридів, азоту, фенолів, міді, цинку (у 1,6 разів), нікелю, хрому, фосфатів, алюмінію, свинцю, кадмію, кобальту, марганцю (у 4,8 рази).

Цікаві статті з розділу

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...

Літосфера
Літосфера - кам'яна оболонка Землі, яка включає земну кору завтовшки від 6 (під океанами) до 80 км (гірські системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід у ...

Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...