Аналіз стану водопостачання Дніпропетровської області

У Дніпропетровської області в 2007 році для потреб населення і народного господарства було узято з водних об'єктів 2719,8 млн.куб.м води, з яких використано, – 2160,0 млн.куб.м води.

Використання свіжої води по області в 2007 році в порівнянні з 2006 роком зменшилося на 332,2 млн.куб.м (13,3%), у тому числі використання на виробничі потреби скоротилося на 260 млн.куб.м (15,8%) і склало 1382,0 млн.куб.м.

Скоротили вжиток свіжої води на виробничі потреби, в основному, за рахунок спаду промислового виробництва: Придніпровська ТЕС, м. Дніпропетровськ; ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ; комбінат «Криворіжсталь», р. Кривий ріг і ін.

Погіршала ефективність використання води у виробництві на 31 підприємстві (43%). Таке погіршення у водокористуванні склалося через те, що більшість промислових підприємств працювали не на повну потужність. Особливо незадовільний стан відмічений на підприємствах з безперервним виробничим циклом (металургійні підприємства – доменні, сталеплавильні, коксохімічні і інші виробництва), які були вимушені виробниче устаткування експлуатувати майже на неодруженому ходу для запобігання і ліквідації аварійних ситуацій.

Використання води на господарчо-побутові потреби зменшилося на 46,0 млн.куб.м (7,7 %) і склало 553,4 млн.куб.м. На мал. 1 зображено забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області.

Мал. 1. Забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області

Використання на зрошування скоротилося на 12,3 млн.куб.м (9%) і склало 123,9 млн.куб.м, на потребі сільськогосподарського водопостачання скоротилося на 13,9 млн.куб.м (12%) і склало 100,7 млн.куб.м води.

Кількість води в оборотному і повторному водозабезпеченні скоротилася на 261,0 млн.куб.м (4,3%) і склала 5850,0 млн.куб.м. Одній з причин зниження раціонального використання води у виробництві за рахунок оборотного водоспоживання став дефіцит електроенергії, яка використовується для роботи насосного устаткування в системах оборотного водопостачання.

Безповоротне водопостачання і витрати води зменшилися на 40,1 млн.куб.м (4,1%) за рахунок зменшення використання води на зрошування і зменшення води на поповнення витрат води в системах оборотного водопостачання і склало 932,1 млн.куб.м води.

Слід зауважити, що забір води з водних об'єктів за цих 10 років знизився в цілому на 1580,2 млн.куб.м (що складає 36,7% від забору води в 1988г.). При цьому використання води знизилося на 1550,4 млн.куб.м (42%).

Таким чином, структура використання води на різні потреби в 1997 році мала наступний вигляд (мал. 2):

- виробництво – 64%;

- господарчо-побутові цілі – 26%;

- зрошування – 5,7%;

- сільське господарство – 4,3%.[12, стор. 116]

Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо побутові потреби за 2008 рік наведено на мал. 2.

Мал. 2. Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо-побутові потреби за 2008 рік

Все вищеперелічене відносилося до водозабору і використання води загалом, по всій сукупності водних джерел Дніпропетровщини. У водозаборі Дніпропетровської області провідне місце займає р. Дніпро, слідом за нею йдуть річки Орель, Інгулець, Самара, Вовча, Базавлук, Саксагань, Мокра Сура.

Структура використання води на різні потреби на різних річках неоднакова. Основна маса води, узятої з р. Дніпро, в 1996 г була використана на потреби виробництва (65,9%). Така ж ситуація на р. Орель (78,7%). Переважно на господарсько-питні і виробничі цілі була витрачена в 1996г. вода річки Інгулец (відповідно 46,8 і 43,4%). Річки Вовча і Базавлук можна назвати річками переважно сільськогосподарського призначення. Река Самара має більш менш рівномірну структуру використання.

Таким чином, в Дніпропетровської області за останніх 10 років намітилася тенденція до зниження розмірів забору води з водних джерел і відповідно до зниження об'ємів використовуваної води. Це значною мірою пов'язано з погіршенням соціально-економічної ситуації в регіоні, а саме, із зниженням темпів розвитку виробництва, обуславливающим зменшення об'єму промислового використання вод.

Цікаві статті з розділу

Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...

Флора вільноплаваючих рослин Чернігівщини
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...