Екологічна проблема міста Києва

Право на сприятливе середовище можна віднести до особистих прав кожної людини, громадянина. Але його створення супроводжується виробництвом певних гарантій, які забезпечують дотримання і стимулювання реалізації правил як громадян так і держави. В Києві для забезпечення сприятливого, чистого середовища найбільш ефективними, значущими гарантіями є сама участь громадян в екологічних заходах, обговоренні екологічних питаннь, звернення до державних органів влади. А це неможливо без зміни самої свідомості громадян, переоцінці їх цінностей, розумінні суті і глибини екологічної проблеми, відповідальної участі кожного громадянина у їх вирішенні .

Київ вже давно є одним з найбільш екологічно забруднених міст України. Щож думають самі мешканці про ситуацію, яка нависла над рідним містом? Відповідь на це питання ми сподіваємося отримати в ході соціологічного опитування.

Отже мета нашого дослідження – аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців та їх відношення до цієї проблеми.

Об’єкт дослідження – люди різної вікової категорії.

Предмет дослідження – їх відношення до екологічної проблеми та її оцінка.

Гіпотеза: нажаль велика частина населення Києва залишається байдужою до екологічної проблеми рідного міста.

Ми плануємо опитати 50 людей різної вікової категорії і різної статі, щоб на їх основі зробити висновок про загальну картину по місту Києву. В ході дослідження ми хочемо порівняти ставлення людей до проблеми з їх конкретною участю у боротьбі з нею.

Ниже наведений перелік питань нашої анкети.

У результаті нашого анкетування було опитано 61 респондент.

За віковою категорією вони розбилися наступним чином:

- до 18 років – 24,6%

- 18-25 років – 45,9 %

- 25-45 років – 13,1 %

- більше 45 років – 16,4%

Серед респондентів було опитано 52,5% чоловіків та 47,5% жінок. За видом діяльності картина виглядає таким чином:

- школярі – 14,8%

- студенти – 49,2%

- працюють – 29,5%

- тимчасово непрацюють – 3,25%

- пенсіонери – 3,25%

60,6% опитаних вважають екологічну ситуацію у Києві поганою, 16,4% - катастрофічною, 14,8% - нормальною, 6,6% - вагаються з відповіддю і 1,6% вважають її хорошою (лише 6,25% усіх респондентів віком до 18 років).

91,8% респондентів все ж таки не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, 6,6% опитаних вона влаштовує(тільки 20% школярів) і 1,6% виявилися байдужими до цього питання. 96,72% вважають за необхідне впровадження спеціальних програм. Але, не дивлячись на таку правильну оцінку екологічної ситуації, лише 19,67% тих, кого екологічна ситуація не влаштовує, і 23% тих, хто вважає необхідним введення спеціальних програм, погодилися б сплачувати додатковий податок на екологію. Решта ж вважає, що вони не дійдуть до пункту свого призначення. Це свідчить про низький рівень довіри до нашої влади. Всього ж сплачувати податок погодились 23% опитаних, серед яких і ті, кого влаштовує екологічна ситуація нашого міста. Також лише 41% з тих, кого не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, хоча б раз брали участь у загальному прибиранні вулиць Києва. 23% опитаних ні разу не брали участь у прибиранні міста, не погоджуються сплачувати податки, але все ж таки ситуація з екологією їх не влаштовує.

82% опитаних вважають, що у Києві необхідно збільшити кількість смітників на вулицях, проте 18% притримуються іншої думки, вважаючи їх кількість достатньою.

На запитання про фактори забруднення більшість респондентів не змогли дати однозначної відповіді і вибрати 1 варіант, стверджуючи, що вони всі дуже сильно шкодять екології нашого міста. Тому рейтинг факторів забруднення, що переважають у нашому місті, склався таким чином: 67,21% респондентів вважають, що одним з найбільших забрудників є транспорт, 60,7% віддали свій голос за побутові відходи, 55,7% - за відходи підприємств. За виробничі аварії проголосувало 9,84% опитаних, і 6,56% вважають, що є ще й інші вагомі забрудники.

88,5% опитаних вважають,що необхідно замінити поліетиленові пакети на паперові, оскільки вони є екологічно чистими і піддіються утилізації. Решта притримується протилежної думки. 90,2% впевнені, що необхідно ввести окремі контейнери для сортування сміття, оскільки це сприяє зменшенню відходів, але лише 32,8% з них здають вторинну сировину(склотару, макулутуру), тобто тільки вони дійсно готові до таких нововведень, оскільки розуміють важливість такого сортування. А 9,8% вважають введення контейнерів пустою тратою часу, 47,5% ніколи у житті не здавали вторинну сировину.

Цікаві статті з розділу

Заходи по покращенню стану атмосферного повітря
Для того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме : технологічні ; архітектурно - планувальні ; санітарно - технічні ; законодавчі ; Схема роботи цикло ...

Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди
Всім добре відомо, що таке реклама. Її вплив на свідомість окремих осіб та суспільну свідомість в цілому останнім часом стає все помітнішим. Не важко помітити, що реклама стосується речей. П ...

Кліматичні умови
Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день ...