«Нульовий дім»

Енергозбережні будинки стають усе більш популярними в світі. Будівництво таких будинків – не лише дань сучасній моді, бажання виділитися, побудувати щось незвичайне, ультрасучасне. Зростання популярності “нульових будинків” обумовлене і чисто економічними міркуваннями, можливістю заощадити на комунальних платежах в майбутньому. У статті розглянуті приклади будівництва енергозбережних споруд в Китаї. Будівлі з нульовим балансом енергії – “нульові будинки” – поступово завойовують світ. Вважається, що такі будинки можуть функціонувати повністю автономно і виробляти тепло і електрика для власних потреб самостійно. Такі споруди не залежать або майже не залежать від централізованих електро- і тепломереж. Сонячні колектори і батареї, ветрогенератори і біореактори інтегрують в котеджі, павільйони, висотки і навіть стадіони; використовуються спеціальні системи вентиляції і збору дощової води, застосовуються елементи сонячної архітектури і ряд інших рішень. Все це дозволяє помітно економити на експлуатації таких будівель, а також робить не лише безпечним, але і комфортним перебування в них людини. Приклади “нульових будинків” 20 вересня 2008 р. відбулося урочисте відкриття Центру енергетичних технологій в р. Нінбо (КНР) на території кампусу китайської філії британського університету Ноттінгема. Будівлю Центру спроектувала італійська компанія Mario Cucinella Architects. При проектуванні були використані принципи “нульового будинку”, що дозволяють максимально повно задіювати природні можливості для терморегуляції і освітлення будівлі. Будівля Центру вміщає аудиторії і офіси, невеликий виставковий зал, а також декілька лабораторій: стенди для випробування фасадів, термічна лабораторія для перевірки конструкційних матеріалів, кліматична камера і аеродинамічна труба, лабораторія моделювання сонячного освітлення. Загальна площа будівлі складає 1300 кв. і забезпечується енергією за рахунок фотоелектричних батарей, об'єднаних в сонячну ферму, а також – вітряків. Будівля обладнана акумуляторами, які здатні забезпечувати всю будову електрикою протягом двох тижнів. Правильний розподіл повітряних і світлових потоків залежно від висоти і положення сонця над горизонтом забезпечується спеціальною архітектурою споруди. У будівлі п'ять надземних і один підземний поверх. Всі вони з'єднуються між собою широкою шахтою, що виходить на дах. Цей елемент дозволяє відбитим променям сонця проникати углиб, скорочуючи потребу в електричному освітленні, а також задає дороги для повітряних потоків. На власне охолоджування Центр витрачає всього 7-8 кВт·ч на 1 кв.м/год. Інший приклад “нульової” споруди в КНР – енергозбережна будівля, побудована для університету Синьхуа в Пекіні. Будівля спроектована так, щоб мінімізувати витрати на обігрів і охолоджування. Дах-козирок з одного боку створює тінь в жарку сонячну погоду, з іншої – виробляє електрічеств за допомогою встановлених тут сонячних батарей. Найбільшою “нульовою” спорудою в Китаї повинна стати 300-метрова “Башта перлової річки” (Pearl River Tower) в Гуанчжоу, спроектована американською компанією Skidmore, Owings & Merrill. 300-метрова 69-поверхова “Башта перлової річки” задумана як будівля нульової енергії, тобто, воно не споживатиме електрику із зовнішньої мережі. У башті буде виконано спеціальне подвійне скління південного фасаду (з вентиляцією між стекол), сприяюче зниженню нагріву будівлі. У Будівлі будуть встановлені автоматичні жалюзі, що повертаються на потрібний кут у міру подорожі Сонця по піднебінню, а також що відкриваються в похмуру погоду для збільшення природного освітлення офісів. Все це понизить витрати на кондиціонування. Сонячні батареї вироблятимуть електрику, надлишок якої запасається в спеціальні акумулятори. Окрім фотоелектричних панелей тут змонтовані і сонячні теплові колектори, що нагрівають воду для мешканців хмарочоса. Також американці запланували для “Перлової річки” систему збору дощової води і систему очищення і рециркуляції технічної води (використовуваною, наприклад, для зливу в унітазах), що повинне скоротити до мінімуму потреба будівлі в зовнішньому джерелі вологи. Плавні закруглення стенів хмарочоса покликані направляти вітер наскрізь будівлі через 2 технічних поверху, де будуть встановлені вітрові турбіни для виробництва електроенергії. При цьому будівля спеціально спроектована по переважаючих вітрах. У системі охолоджування будівлі, яка працюватиме в печені і вологому кліматі, архітектори застосували цілий ряд новинок, для мінімізації витрат на підтримку мікроклімату будівлі. Це і пасивні осушувачі вентиляційного повітря (канали вентиляції проходят в підлогах будівлі), і система охолоджування повітря в офісах з високим ККД. На відміну від поширених систем централізованого кондиціонування, вона заснована на циркуляції хладагента по багаточисельних розгалужених каналах, також пронизливих підлоги на всіх поверхах.

Цікаві статті з розділу

Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...

Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу
Актуальність роботи . Останніми роками, у зв’язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, незавершеністю формування національної політики та законодавст ...

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...