Системний підхід до комплексного використання водних ресурсів

Комплексне використання водних ресурсів – синтетична наука, яка об’єднує фізико-хімічні, біологічні, інженерні та соціальні науки. При розгляді будь-якого водогосподарського проекту, крім вирішення чисто інженерних питань, виникає цілий ряд природоохоронних та соціологічних проблем.

Водогосподарська система складається із багатьох елементів, які виконують різноманітні функції і які зв’язані між собою. Зв’язки ці складні, тому такі системи називають складними

.

Особливістю таких систем є не тільки велика кількість її елементів (104 .107), але й тісний взаємозв’язок всіх елементів і частин між собою. Тому їх вивчення найбільш ефективно можна провести з позиції системного аналізу (сукупність методологічних засобів, що використовуються для підготовки і обгрунтування вирішення складних проблем політичного, військового, соціального, економічного, наукового і технічного характеру).

Для цього необхідно провести аналіз і описання принципів побудови і роботи системи в цілому, її внутрішньої побудови і взаємозв’язків складових елементів. Це означає, що необхідно врахувати взаємозв’язок окремих елементів водогосподарської системи, як структурних частин складної системи і виявити роль кожного з цих елементів в загальному процесі функціонування всієї системи. Приймаючи вирішення з окремого питання, необхідно знати всі прямі і побічні, близькі і віддалені в часі наслідки цього вирішення.

Для системи комплексного використання і охорони водних ресурсів основна проблема

полягає в невідповідності наявних водних ресурсів перспективним замовленням на них. Сформулювати її можна так: розробити таку систему використання водних ресурсів, яка б задовольняла народне господарство в необхідній кількості води заданої якості, не допускаючи при цьому негативний вплив на навколишнє середовище.

Надалі, в залежності від масштабів системи комплексного використання і охорони водних ресурсів, визначають межі системи, входи і виходи з неї і складають структуру системи, що досліджується.

Прийняття рішення при створенні системи комплексного використання і охорони водних ресурсів починають з прогнозу розвитку народного господарства для держави в цілому, або окремого регіону, на який розповсюджується дія цієї системи. На основі такого прогнозу складається прогноз розвитку водного господарства, який перетворюється в план, коли процес прийняття вирішень закінчений. Прогнозом визначається склад учасників водогосподарського комплексу (ВГК) і об’єм виробництва, знаючи який, можна отримати об’єми водоспоживання кожного учасника.

Характер виробництва, його структура і технологія визначають вимоги учасників ВГК до якості і кількості води. Ці вимоги необхідно порівняти з наявними водними ресурсами.

Оскільки на другому етапі визначають межі системи, то визначається об’єм водних ресурсів у просторі і часі.

Потрібні об’єми і якість водних ресурсів порівнюють з існуючими за допомогою водогосподарських і гідрохімічних балансів. Отримані неув’язки балансів приводять до управляючих діянь, які можуть реалізовуватись різними методами. Так для кількісної гілки, ці діяння розділені на три групи: економія і раціональне використання водних ресурсів, перерозподіл поверхневого і підземного стоків у часі і перерозподіл стоку у просторі. Діяння якісної складової реалізують двома групами: самоочисткою і безвідходною технологією.

Після прийняття рішення відносно методів і способів управління приймають рішення про вибір технічних засобів, якими можна реалізувати різноманітні методи для виконання мети, що поставлена перед водогосподарським комплексом. Тут доцільно розглядати окремо споруди, які керують кількістю і якістю води, хоча, інколи, одна споруда може виконувати обидві функції.

Цікаві статті з розділу

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...