Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Рис.3.5 Розподіл кількості НС природного характеру, що виникли протягом 2007 року за регіонами України

Найбільших збитків внаслідок НС природного характеру завдано НС гідрометеорологічного та геологічного характеру, більшість загиблих та постраждалих осіб - внаслідок НС медико-біологічного характеру. Характерною особливістю виникнення НС у цьому році було переважання чинників теплого (травень-вересень) періоду (32 НС) над чинниками холодного (грудень-лютий, березень, листопад) періоду (9НС), при цьому найбільшу кількість НС було зареєстровано у червні ( 7НС), липні та серпні (по 8 НС відповідно). Внаслідок гідрометеорологічних явищ та процесів спостерігались ускладнення:

· в роботі автомобільного та громадського транспорту - у лютому внаслідок снігопадів, снігових заметів, хуртовин, поривів вітру в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в АР Крим, у травні внаслідок сильних дощів, злив та інтенсивного місцевого поверхневого стоку;

· в роботі залізничного транспорту (короткочасна зупинка руху пасажирських поїздів) внаслідок сильних поривів вітру, пошкодження лінії електропостачання сильними поривами вітру у Львівській області у січні;

· в життєдіяльності населення: підтоплення присадибних ділянок та окремих приватних житлових будинків, насосних водозабірних станцій, ділянок автодороги у Харківській області внаслідок виходу води на міждамбовий простір (річки Уж, Боржава) під час паводку у січні, часткове підтоплення низинних територій сільськогосподарського призначення вздовж русел річок (Волинська, Рівненська області) внаслідок підвищення рівнів води під час розвитку водопілля у березні; пошкодження посівів сільськогосподарських культур.

Ускладнення гідрометеорологічних умов протягом 2007 року призвели до виникнення 41 НС (37 метеорологічні та 4 - гідрологічні) гідрометеорологічного характеру, що на 64% більше проти 2006 року. За рівнями вони розподілилися на 5 державного (2 НС у березні, 1 НС у травні, 2 НС у листопаді), 9 регіонального (по 2 НС у січні, липні, вересні, по 1 НС у червні, серпні, листопаді), 23 місцевого, 4 об'єктового рівня.

Надзвичайні ситуації місцевого рівня (23 НС) метеорологічного характеру спостерігались внаслідок інтенсивних гроз, випадіння сильних дощів або злив, граду, шквалистого посилення вітру, інтенсивного поверхневого стоку, поєднання сильного дощу з поривами вітру до 25-32 м/с. Вони зареєстровані у січні (в Закарпатській, Волинській, Тернопільській та Хмельницькій областях), у травні (у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Херсонській, Харківській та Чернівецькій областях).

2007 рік відрізнявся від 2006 року аномально високою пожежною небезпекою в природних екосистемах. Протягом року виникло 30 НС, пов'язаних із лісовими пожежами та пожежами степових і хлібних масивів. У порівнянні з 2006 роком кількість НС виросла майже у 3 рази. Більшість їх випало на літній період, який був досить спекотним та посушливим (особливо на півдні та сході країни), а нетиповим було те, що перші НС, пов'язані з пожежами, були зафіксовані вже в лютому-березні.

Кількість НС геологічного характеру, що виникала протягом 2007 року, зменшилася (на 40%) у порівнянні з 2006 роком, проте, динаміка активності небезпечних геологічних процесів, зокрема зсувних, залишалася прогресуючою. Всього виникло 15 НС геологічного характеру, з них, 11 НС пов'язано із зсувами, 2 НС - з підтопленням, 1 НС - з осіданням земної поверхні, 1 НС - з карстовим проваллям. У порівнянні з 2006 роком кількість зсувів майже не змінилася (11 проти 12 ), проте кількість НС, пов'язаних із підтопленням, зменшилася як в кількісному відношенню (2 проти 10), так і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків.

Цікаві статті з розділу

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої ...

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...