Конверсія аграрного виробництва

У відношенні сільського господарства перша і найважливіша функція стійкого розвитку - це забезпечення продуктами харчування зростаючого населення. Велика частина економістів вважає, що харчові запаси можуть задовольнити прогнозовані потреби зростаючого населення, але стійкий розвиток вимагає, щоб задоволення одночасно не руйнувало і природне навколишнє середовище.

Насамперед, стійкий розвиток в області сільського господарства зв'язано з головним елементом ресурсного потенціалу сільськогосподарського виробництва, яким є земля. Незважаючи на те, що над проблемами раціонального використання й охорони земельних ресурсів працюють багато установ, проблемі біологізації землеробства приділяється ще недостатньо уваги. Але саме цей напрямок стає в сучасних умовах найбільш важливим.

Можна заперечувати твердження, що розлад людини з природою починається із сільського господарства, однак не можна не визнати, що всезростаючі масштаби ерозії ґрунту, зменшення видової розмаїтості фауни і флори, уніфікація агроландшафтів, забруднення навколишнього середовища пестицидами, нітратами, важкими металами прямо зв'язані саме із сільськогосподарською діяльністю на площі 4,7 млрд. га, що складають понад 30% суші Землі. Зазначені процеси не тільки порушують екологічну рівновагу біосфери, але й істотно знижують продукційний потенціал самих сільськогосподарських угідь.

Парадоксальність сформованої в сільському господарстві ситуації полягає в тому, що галузь, що базується на використанні екологічно безпечної і практично невичерпної енергії Сонця (близько 95% сухих речовин рослин - це акумульована сонячна енергія), виявилася в числі природно небезпечних. Росте забруднення продуктів харчування і ґрунтових вод нітратами і пестицидами, практично не знизилася залежність варіабельність величини і якості врожаю від "капризів" погоди. У зв'язку з цим усе більше виникає необхідність у проведенні конверсії у сільському господарстві.

У світі нараховуються кілька рухів екологічного сільського господарства. Найбільш старим серед всіх організованих є "біодинамічне", що виникло під впливом філософських ідей Р. Штайнера на початку 20-их років у Німеччині і нині розповсюджене на всіх континентах.

Другою по значимості системою екологічного землеробства є органічно-біологічна. Необхідно відзначити, що органічно-біологічне землеробство не є винаходом останнього років. Основи його в основних рисах були закладені в XІ і першій половині XX століття. Початок йому поклала аграрна політика доктора Ханса Мюллера, метою якої було забезпечення існування сільськогосподарських підприємств завдяки більшій незалежності:

від закупівлі засобів виробництва (добрив, засобів захисту рослин, кормів) з метою знизити витрати на виробництво. При цьому передбачалося "самим відновлювати родючість ґрунту";

від реалізації продукції. Фермери завдяки продукції більш високої якості створюють власний ринок збуту, орієнтований на споживачів, що піклуються про своє здоров'я, на захисників навколишнього середовища і т.д. [5]

Екологічне сільське господарство визначається як система господарювання, де різко обмежується або вилучається використання штучних хімічних добрив, хімічних засобів захисту і регулювання розвитку рослин, хімічних кормових додатків і стимуляторів росту худоби. Воно повинно базуватися здебільшого на використанні біологічних прийомів і методів ефективного господарювання - сівообігу, органічних і зелених добрив, азотофіксуючих рослин, рослинних і післяжнивних залишків, спеціальній механічній обробітці ґрунтів, біологічних способів захисту рослин, селекції рослин тощо. Екологічне сільське господарство засноване на повазі до довкілля, підтриманні плодючості ґрунтів, збереженні генетичної різноманітності.

Іспанський професор Л. Бальєстеро Ернандес зазначає, що саме екологічне сільське господарство наближає агрономію до екології, приділяє певну увагу системам, які підтримують життя на землі, і справляє мінімальний негативний вплив на довкілля порівняно з традиційним сільським господарством. У природі відсутня рівновага, існують хвороби і шкідливі комахи, і все це необхідно контролювати. В традиційному сільському господарстві з використанням отрутохімікатів ця рівновага порушується. Екологічне сільське господарство пристосовується до довкілля, щоб не змінювати його. Тому в сільській місцевості хлібороб повинен здійснити важливі зміни у виробництві, особливо в найменш конкурентоспроможних зонах. У будь-якому разі збільшення продажу і експорту екологічно чистої продукції (споживач відрізнятиме таку продукцію за спеціальною етикеткою) означає, що екологічне сільське господарство - це саме рентабельна альтернатива хліборобів, яка стане прибутковою і вигідною для всіх споживачів. [1]

Цікаві статті з розділу

Використання безвідхідних технологій в промисловості
Необхідність охорони навколишнього середовища приводить до істотних змін у загальних підходах до забезпечення екологічної ефективності виробництв. Під екологічною ефективністю розуміють мін ...

Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...

Види джерел забруднення навколишнього середовища
Доповідь на тему "Види джерел забруднення навколишнього середовища"; Опис токсичних властивостей сажі та вуглеводних. Таблиця 1 - Середній час роботи двигуна при прогріві ...