Рельєф

Територія області має загальний похил з північного заходу на південний схід. Біля с. Ушкалка Верхньорогачицького району знаходиться найвища точка області - 101 м. Мінімальні відмітки - мінус 0,4 м зустрічаються на деяких ділянках узбережжя Сиваша.

В рельєфі Херсонської області виділяють такі складові частини: Бузько-Дніпровська, Токмацька, Асканійсько-Мелітопольська, Нижньодніпровська рівнини та Присивашська низовина [5].

Бузько-Дніпровська лесова рівнина займає всю правобережну частину Херсонської області і нешироку смугу на лівому березі Дніпра вздовж Каховського водосховища. Будова поверхні відзначається незначною розчленованістю, широкими вододільними плато Інгульця і Дніпра на півночі та Південного Бугу і Дніпра на півдні. Коливання відносних висот на півночі становить 50 - 80 м, на півдні - 20 - 30 м.

Поди займають до 10 % площі рівнини, мають глибину до 2 м і діаметр 100 - 500 м.

В долині Інгульця виділяється широка заплава і три надзаплавні тераси. В прирічкових смугах Інгульця і Дніпра до 12 % площі займає яружно-балочний тип рельєфу [10].

Токмацька плоскопохила лесова рівнина займає лівобережну північну частину Херсонської області. Її південною межею є слабо виявлений уступ по лінії Каховка - Іванівка.

Абсолютні відмітки поверхні складають 60 - 70 м. Від лінії, що проходить приблизно через смт. Горностаївка - с. Покровка, існує помітний похил поверхні на південь від 70 - 80 до 40 - 50 м. Південна межа цього уступу співпадає з південною межею Токмацької плоскопохилої лесової рівнини.

Асканійсько-Мелітопольська терасова рівнина є продовженням на південь Токмацької. На сході рівнини найбільш поширеним є рівнинно-лощиний тип рельєфу. В центральній частині, на широкому вододільному просторі, багато замкнутих подів просадкового походження. На півночі різко виділяються в рельєфі Дмитрівський і Сірогозький роздоли. Південно-східна частина рівнини виділяється як район дренованого яружно-балкового типу з широкими увалистими вододілами.

Нижньодніпровська терасово-дельтова рівнина орографічно поділяється на два рівні - північно-східний, з абсолютними позначками висот 40 - 50 м, і південно-західний з висотами 3 - 5 м. В цілому це слабохвиляста низовина.

Нижньодніпровська заплава порізана протоками і рукавами. Часто зустрічаються озера різних розмірів і конфігурацій.

Від Нової Каховки до Кінбурнської коси на протязі 150 км розташовані 7 великих піщаних масивів - арен. До заплави Дніпра безпосередньо прилягають 5 з них - Каховська, Козачо-Лагерська, Олешківська, Збур’ївська та Іванівська. На віддалі 15 - 20 км від заплави Дніпра розташована Чалбаська (Виноградівська) арена. Сьомий масив розташований на Кінбурнському півострові.

У приморській смузі рівнини поширені приморські суходоли, підтоплені морськими водами, острови і коси та лагунні озера.

Присивашська низовина займає південний, найбільш знижений край Причорноморської низовини, відокремлений від Кримського півострова Сивашем. Це морська акумулятивна терасова рівнина, в межах якої виділяються 3 терасові рівнини - давня і молода верхньопліоценові та давньоевксинська. Середнє значення абсолютних позначок висот складає 5 - 6 м, окремі ділянки мають відмітки - 0,4 м, нижче рівня моря [30].

Цікаві статті з розділу

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...

Ліс як об'єкт правової охорони
В Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на практиці застосування цієї норматив ...

Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
Кому загрожує небезпека? Усім. Хіба ви не бачите, що перед вами терези, на одній шальці яких ваша могутність, а на іншій-ваша відповідальність? В. Гюго. Людина, що сміється. ...